21 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 460/819/21 пров. № А/857/19172/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року, головуючий суддя - Щербаков В.В., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В лютому 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ДПС у Рівненській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0216506/2-5002-1709 від 26.10.2018 року, № 0216506-5002-1709 від 18.04.2018 року, №0314141-5013-1709 від 27.06.2019 року, №0223194-5305-1709 від 16.09.2020 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що оскаржені рішення протиправні, оскільки дане нежитлове приміщення 22.10.2009 року знищено вогнем, а тому необґрунтованим є нарахування податкових зобов'язань на об'єкт, якого фактично не існує.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0216506/2-5002-1709 від 26.10.2018 року; №0314141-5013-1709 від 27.06.2019 року; №0223194-5305-1709 від 16.09.2020 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржені податкові повідомлення - рішення, та вони є такими, що відповідають чинному законодавству.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
1) №0216506/2-5002-1709 від 26.10.2018 року, яким позивачці за 2016 рік нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1 970, 26 грн.;
2) № 0216506-5002-1709 від 18.04.2018 року, яким позивачці за 2017 рік нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 4575,36 грн.;
3) №0314141-5013-1709 від 27.06.2019 року, яким позивачці за 2018 рік нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 5323,15 грн.;
4) №0223194-5305-1709 від 16.09.2020 року, яким позивачці за 2019 рік нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 2983,28 грн.
Вказані суми податків нараховані на нежитлове приміщення фуражної комори, загальною площею 714.9 кв.м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 .
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відсутності основної складової нарахування такого податку - його об'єкту у вигляді нежитлової нерухомості є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Згідно із пп. 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп.266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За змістом п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про право власності б/н, виданого 19.06.2009 року виконавчим комітетом Золотолинської сільської ради нежитлова будівля - комори фуражної, загльною площею 714,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_1 (запис про державну реєстрацію вчинено 24.09.2019 року).
Так, 25.07.2019 року, згідно інформацію наявної у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності ОСОБА_2 на вищезазначений об'єкт нерухомого майна припинено на підставі документу про знищення №218, виданого 23.07.2019 року ФОП ОСОБА_3 .
Зниження вищезазначеного оподаткованого об'єкту майна підтверджуються також листом ФОП ОСОБА_3 №313 від 14.09.2020 року, відповідно до змісту якого, нежитлова будівля комори фуражної, 22.10.2009 року знищена внаслідок пожежі, про що свідчать довідка служби цивільного захисти Костопільского району ТУ МНМ у Рівненській області від 22.02.2013 року №143.
Факт знищення вказаного майна, шляхом підпалу 22.10.2009 року, підтверджується і листами Костопільского ВП Управління НП ГУ НП в Рівненській області №4774/212-2019 від 20.08.2019 року та №34861 від 11.05.2020 року адресованого ОСОБА_4 , який містить інформацію про стан проведення досудового розслідування в межах кримінальної справи №13-255-09, за фактом повного знищення майна, вчиненого шляхом підпалу.
Таким чином, вірно встановлено судом попередньої інстанції відсутність в натурі нежитлової будівлі - комори фуражної, загальною площею 714,9 кв.м, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 з 22.10.2009 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідстаність нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відсутності основної складової нарахування такого податку - його об'єкту у вигляді нежитлової нерухомості, через що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року у справі №460/819/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький