Справа № 560/9783/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
22 лютого 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 №0111399-2408-2225, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області нарахувало ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 2192,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове-повідомлення рішення є протиправним, оскільки позивач не володіє на праві власності жодним нерухомим майном.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у власності позивача перебуває нежитлове приміщення загальною площею 202,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем не надано доказів відчуження, відмови чи припинення права власності на нерухоме майно. Крім того, надана самим же позивачем довідка на сторінці 3 містить інформацію про право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 202,6 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 №0111399-2408-2225, яким позивачу нараховано суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 2192,85 грн. (податковий період - 2020).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.06.2021, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 №0111399-2408-2225 та припинити нарахування податку на нерухоме майно, у зв'язку з відсутністю у позивача на праві власності нерухомого майна.
ГУ ДПС у Хмельницькій області листом від 02.07.2021 №7764/6/22-01-24-08 повідомило про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення 06.04.2021 №0111399-2408-2225, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у власності позивача перебуває нежитлове приміщення загальною площею 202,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом помилково нараховано ОСОБА_1 суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, оскільки право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 належить іншій особі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Так, з матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли з приводу правомірності нарахування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, позивачу як власнику нежитлового приміщення загальною площею 202,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з положеннями підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається в тому числі із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Статтею 266 ПК України врегулюванні питання податку на нерухоме майно, відмінні від земельної ділянки.
Так, відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
За загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Отже, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі) та тип об'єкта (тобто тип будівлі).
За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем відносно позивача, як власника об'єкта нежитлової нерухомості, прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, в розмірі 2192,85 грн.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо мого майна (довідка від 04.06.2021 №260045715 стосовно запиту щодо прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 ), у власності ОСОБА_1 не перебуває нежитлове приміщення загальною площею 202,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки від 24.06.2021 №263058070, відсутні відомості щодо прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 як власником.
Згідно довідки від 07.12.2021 №288857878 (запит щодо права власності позивача за адресою АДРЕСА_1 ), право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 809188168101) припинено 12.05.2018.
Згідно довідок від 04.06.2021 №260045715 та від 17.11.2021 №285272779 (запит за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 809188168101) за ОСОБА_2 12.05.2018 проведено державну реєстрацію права власності спірного нерухомого майна.
В той же час, 03.09.2021 року проведено державну реєстрацію договору іпотеки від 03.09.2021 (іпотекодавець - ОСОБА_2 ) щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 202,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Особа, майно/права якої обтяжено - ОСОБА_2 (рнокпп - НОМЕР_1 ).
Згідно довідки від 07.12.2021 №288856295 (запит щодо права власності ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 ), право власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно зареєстровано 12.05.2018 року.
Враховуючи встановлені в справі обставини колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що контролюючим органом помилково нараховано ОСОБА_1 суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, оскільки право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 належить іншій особі.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене колегія судді приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.