Справа № 120/14148/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
21 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року (ухвалена в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в жовтні 2021 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
31 січня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 січня 2022 року, з урахуванням ч.3 ст.312 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як встановлено з матеріалів справи, предметом позову у даній адміністративній справі є
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невинесенні на розгляд Комісії заяви про встановлення "зеленого" тарифу від 18.12.2019;
- зобов'язання відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Костюківської гідроелектростанції позивача відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії", згідно заяви ТОВ "Грін Енерджи" щодо затвердження "зеленого" тарифу суб'єкту господарювання від 18.12.2019.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 18.12.2019 позивачем на адресу відповідача направлено заяву про встановлення "зеленого" тарифу суб'єкту господарювання ТОВ "Грін Енерджи".
Листом від 17.01.2020 №642/17.3.2/7-20 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомлено ТОВ "Грін Енерджи", що відповідно до п. 2.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою від 30.08.2019 №1817, заява щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу ТОВ "Грін Енерджи" (Костюківська ГЕС) залишена без розгляду.
Відповідно до п. 2.4 Порядку №1817, якщо заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України «Про альтернативні джерела енергії», «;Про ринок електричної енергії», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 15 робочих днів.
У свою чергу, п. 2.5 Порядку №1817 визначено, що структурний підрозділ НКРЕКП, до основних завдань якого належить реалізація тарифної політики у сфері виробництва електричної енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, розглядає заяву суб'єкта господарювання щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, для розгляду питання щодо встановлення/перегляду або відмови у встановленні «зеленого» тарифу суб'єкту господарювання протягом 30 робочих днів з дня їх надходження.
Зі змісту вищезазначених положень Порядку №1817 вбачається, що в разі невідповідності заяви щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та доданих до неї документів вимогам, така заява залишається без розгляду, а в разі відповідності заяви та документів, останні виносяться на розгляд структурного підрозділу НКРЕКП, який приймає рішення про становлення/перегляд або відмову у встановленні «зеленого» тарифу.
Відтак, з моменту отримання позивачем листа від 17.01.2020 року йому стало відомо про те, що його заяву від 18.12.2019 залишено без розгляду, тому саме з цієї дати підлягає відліку шестимісячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами.
Проте, ТОВ "Грін Енерджи" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду за допомогою засобів поштового зв'язку лише 21.10.2021, що підтверджується відомостями сайту перевізника АТ "Укрпошта" за трек номером:2500674090110.
Апелянт в обґрунтування своїх вимог апеляційної скарги вказує на те, що предметом оскарження у даній справі є бездіяльність відповідача, що має триваючий характер. При цьому, на переконання позивача, залишення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заяви ТОВ "Грін Енерджи" від 18.12.2019 без розгляду є саме бездіяльністю, а не діями.
Водночас, колегія суддів зазначає, що дії є активною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв'язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки.
Відтак, на переконання колегії суддів залишення заяви позивача без розгляду є формою активної поведінки суб'єкта владних повноважень, а не проявом бездіяльності, як про це вказує представник позивача.
При цьому, визначаючись щодо протиправності або правомірності бездіяльності відповідача щодо невинесення на розгляд Комісії заяви про встановлення "зеленого" тарифу від 18.12.2019, суд має виходити саме з правомірності дій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо залишення такої заяви без розгляду, у той час як мотиви прийняття такого рішення (залишення заяви без розгляду) наведені саме у листі від 17.01.2020.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що формування позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невинесенні на розгляд Комісії заяви про встановлення "зеленого" тарифу від 18.12.2019 чи то шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо залишення заяви від 18.12.2019 без розгляду, не змінює момент, з якого особа дізналась про порушення своїх прав, тобто з моменту отримання листа НКРЕКП від 17.01.2020.
Здійснивши аналіз вищенаведених обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо не допущення ТОВ "Грін Енерджи" пропуску строку звернення до суду з даним позовом, посилаючись на триваючу бездіяльність відповідача.
Жодних обставин та доказів які перешкоджали позивачу звернутись до суду в межах 6-місячного строку звернення до суду ТОВ "Грін Енерджи" ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не наведено.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі пода/ня особою позову після закінчення сроків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.