Справа № 600/4975/21-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
21 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови державного виконавця,
у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2021 року (ВП№65206790), винесеної головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ) Душенко Володимиром Васильовичем, про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10000 гривень.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року позов повернуто особі, яка його подала.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що він є інвалідом першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, тому фізично не міг подати позов у встановлений законом строк. Крім того, позивач зазначає про те, що оскаржував постанову від 21.04.2021 року ВП№65206790 до Міністерства юстиції України і позов подано після отримання відповіді за наслідками адміністративного оскарження.
Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження дотримання десятиденного строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності пропуску вказаного строку.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст.287 КАС України.
Ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, КАС України передбачає скорочені строки звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до копії конверта №5800214760341 копія оскаржуваної постанови державного виконавця направлена ОСОБА_1 26.05.2021 (а.с.20).
Не погодившись з вказаною постановою позивач подав скаргу до Міністерства юстиції України (а.с.23-24). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що вказана скарга подана ним 19.08.2021.
Листом від 10.09.2021 №Т-283/05 2-10/280 Міністерство юстиції України повідомило позивача про відсутність підстав для скасування постанови від 21.04.2021 року ВП№65206790 (а.с.25).
24.09.2021 після отримання листа від Міністерства юстиції України позивач направив позов у даній справі до Чернівецького окружного адміністративного суду (а.с.3).
Таким чином, ОСОБА_1 скористався можливістю оскаржити постанову державного виконавця у досудовому порядку.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 та довідки серії МСЕ №223084 позивач є інвалідом І групи та потребує постійного стороннього догляду (а.с.21-22).
З огляду на вищенаведене за станом здоров'я у позивача обмежені можливості реалізувати своє право на звернення до Міністерства юстиції України та до суду, тому колегія суддів вважає, що обставини, наведені позивачем в обґрунтування апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку звернення до суду, свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі "Bellet проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Зважаючи на вищенаведене, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позову ОСОБА_1 не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати , а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови державного виконавця скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та не підлягає оскарженню відповідно до ст.328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.