Справа № 600/3352/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
21 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) щодо обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмежень максимальним розміром з 23.06.2018 р. та виплати різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 23.06.2018 р.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмежень максимальним розміром з 23.06.2018 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
23.06.2018 р. протоколом за пенсійною справою позивача призначено пенсію за вислугу років. Сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 20943,55 грн., з урахуванням застосування 70 % від суми грошового забезпечення, сума пенсії до призначення склала 14660,49 грн. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 363,00 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Всього призначено 15063,49 грн. Максимальний розмір пенсії 13730,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 23.06.2018 року сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 363,00 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19801,09 грн. Максимальний розмір пенсії 13730,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.07.2018 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 363,00 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19801,09 грн. Максимальний розмір пенсії 14350,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.12.2018 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 374,25 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19812,34 грн. Максимальний розмір пенсії 14970,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.07.2019 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 374,25 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Максимальний розмір пенсії 15640,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.12.2019 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 409,50 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19847,59 грн. Максимальний розмір пенсії 16380,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.01.2020 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 428,00 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19866,09 грн. Максимальний розмір пенсії 17120,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.12.2020 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 442,25 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19880,34 грн. Максимальний розмір пенсії 17690,00 грн.
Згідно перерахунку пенсії від 01.12.2018 р. сума грошового забезпечення для нарахування пенсії складає 27711,55 грн, основний розмір пенсії (70 %) - 19398,09. Вид підвищення або надбавка до пенсії : учасник АТО учасник бойових дій 374,25 грн, учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії 19812,34 грн. Максимальний розмір пенсії 14970,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату йому пенсії з 23.06.2018 року в повному розмірі без обмеження максимальним розміром.
Відповідач листом повідомив позивача, що обмеження максимального розміру пенсії введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).
Вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно із частиною 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом викладено в новій редакції частину п'яту статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2016 року (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), доповнено частину п'яту статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" наступним положенням: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 гривень".
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вищенаведені положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", із змінами, внесеними згідно із Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якою обмежено максимальний розмір пенсії.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд враховує, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10) зазначено, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Як встановлено судом спірним питання у даній справі є обмеження максимального розміру пенсії позивача під час її обрахунку.
При цьому, відповідач не заперечує, що під час обрахунку пенсії позивача, розмір його пенсії до виплати обмежено максимальним розміром згідно Закону № 3668-VI.
При вирішенні спірного питання, суд застосовує правові висновки Верховного Суду у постановах від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 10 вересня 2021 року у справі №300/633/19 щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій про те, що: "буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими". Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження."
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження, суд дійшов висновку, що статтею 43 Закону №2262-XII не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а відтак застосування такого обмеження відповідачем щодо пенсії позивача є протиправним.
З огляду на встановлені обставини та з метою належного способу відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 23.06.2018 р. та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити різницю між нарахованим та фактично отриманим розміром пенсії по день проведення перерахунку суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на виплату пенсії без обмеження максимального розміру відповідно до вимог законодавства України. Відповідно, питання щодо виплати різниці між нарахованою (в майбутньому) та отриманою пенсією є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Відтак, спір щодо не виплатити різниці між нарахованою та отриманою пенсією, відсутній на час звернення позивача у цій справі до суду. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для виплатити різниці між нарахованою та отриманою пенсією позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду, коли таке право по своїй суті і буде порушено.
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.