Справа № 640/13639/20
22 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, суддя Шулежко В.П., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення помилково сплаченої суми податку на додану вартість,-
Приватне акціонерне товариство "Деревообробний комбінат №7" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення помилково сплаченої суми податку на додану вартість за кодом 14010100 “Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн з Державного бюджету України на поточний рахунок приватного акціонерного товариства “Деревообробний комбінат №7”;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь приватного акціонерного товариства “Деревообробний комбінат №7” помилково сплачену суму податку на додану вартість за кодом 14010100 “Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн із зарахуванням на поточний рахунок приватного акціонерного товариства “Деревообробний комбінат №7” в АБ “Айбокс Банк” №783223020000026008002841801 , МФО 322302.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну бездіяльність контролюючого органу щодо неповернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок підприємства, відкритий у АБ «Айбокс Банк».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неповернення помилково сплаченої суми податку на додану вартість за кодом 14010100 «Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн з Державного бюджету України на поточний рахунок приватного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат №7». Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення на поточний рахунок ПрАТ «Деревообробний комбінат №7» помилково сплачених коштів з податку на додану вартість за кодом 14010100 «Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн в АБ «Айбокс Банк» №783223020000026008002841801, МФО 322302 та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «Деревообробний комбінат №7» помилково перерахувало суму ПДВ за кодом 14010100 «Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 352 000,00 грн з поточного рахунку, відкритого в АБ «АЙБОКС БАНК» №26008002841801, МФО 32202 на бюджетний рахунок Казначейства України №118999980000031119029026006, згідно платіжних доручень від 30.10.2020 №UAUA3744, від 13.11.2019 № UAUA4007, від 14.11.2019 № UAUA4037.
Виявивши помилку, підприємством подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 23.01.2020 №7035071.
За результатом розгляду даної заяви відповідач листом від 30.01.2020 №17720/10/26-15-04-01-18 зазначив про існування у заявника переплати з ПДВ на суму 357 816,32 грн, однак повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів на поточний рахунок позивача.
Вважаючи відмову відповідача у поверненні надмірно сплачених коштів протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
При цьому, підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміст спірних правовідносин в даній справі по своїй суті зводиться до законодавчо визначених підстав повернення грошових коштів платника на поточний, або ж на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.
Статтею 43 ПК України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, зокрема, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 ПК України).
У відповідності до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
В силу вимог пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 5, 8, 9 Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
Таким чином, аналіз наведених норм вказує на те, що законодавець передбачив чітку процедуру і алгоритм дій, як платника податків, так і фіскального органу в правовідносинах повернення надміру або помилково сплачених платежів.
Як убачається із матеріалів справи, ПрАТ «Деревообробний комбінат №7» у заяві від 23.01.2020 №7035071 просило повернути на поточний рахунок підприємства кошти, помилково сплачені на рахунок для сплати податку на додану вартість, у розмірі 352 000,00 грн (платіжні доручення від 30.10.2020 №UAUA3744, від 13.11.2019 № UAUA4007, від 14.11.2019 № UAUA4037).
Разом з тим, відповідачем встановлено наявність переплати у ПрАТ «Деревообробний комбінат №7» у розмірі 357 816,32 грн, однак відмовлено у поверненні суми переплати на поточний рахунок позивача, посилаючись на те, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 43.41 ст. 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин, дає підстави вважати, що надміру сплачені кошти, які було сплачено до бюджету з електронного рахунку платника податку в рахунок сплати його податкових зобов'язань з ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок СЕА ПДВ платника.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що повернення коштів з електронного рахунку платника податку на його поточний рахунок здійснюється у порядку, встановленому пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569.
Так, відповідно до п.200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статями 200 та 209 цього Кодексу.
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.
Так, згідно із пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341 (далі - Порядок №60) (в редакції, чинній на момент звернення Позивача із заявою про повернення коштів) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №60 у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Таким чином, законодавством чітков визначено порядок повернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника податків, а висновки відповідача про можливість повернення переплати з податку на додану вартість позивача виключно на електронний рахунок платника є помилковими та не ґрунтуються на вимогах закону.
Посилання контролюючого органу на застосування в даному випадку пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України є безпідставними, так як помилкову сплату позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків.
Отже, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення помилково сплаченої суми податку на додану вартість за кодом 14010100 «Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн з Державного бюджету України на поточний рахунок ПрАТ «Деревообробний комбінат №7».
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь приватного акціонерного товариства “Деревообробний комбінат №7” помилково сплачену суму податку на додану вартість за кодом 14010100 “Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн із зарахуванням на поточний рахунок приватного акціонерного товариства “Деревообробний комбінат №7” в АБ “Айбокс Банк” №783223020000026008002841801 , МФО 322302, колегія суддів зазначає наступне.
Так, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.
Отже, в такому випадку повернення помилково сплачених коштів повинно здійснюватись в порядку статті 43 Податкового кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що позивачем до Головного управління ДПС у м. Києві подано заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 23.01.2020 №7035071 (платіжні доручення від 30.10.2020 №UAUA3744, від 13.11.2019 № UAUA4007, від 14.11.2019 № UAUA4037).
Колегія суддів зазначає, що факт помилкової сплати коштів встановлено судом при розгляді даної справи та не заперечується відповідачем.
Разом з тим, податковим органом не надано суду обґрунтованих пояснень про причин невиконання покладеного на нього обов'язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення на поточний рахунок ПрАТ «Деревообробний комбінат №7» помилково сплачених коштів з податку на додану вартість за кодом 14010100 «Суми ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 352 000,00 грн в АБ «Айбокс Банк» №783223020000026008002841801, МФО 322302 та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції у резолютивній частнині оскаржуваного рішення помилково зазначив, що позовні вимоги задоволено повністю, тоді як фактично позов задоволено частково.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року слід змінити виклавши абзац перший резолютивної частини наступним чином: «адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат №7» (вул. Богатирська, 9, м. Київ, 04209, код ЄДРПОУ 30531566) задовольнити задовольнити частково» та доповнити резолютивну частину абзацом наступного змісту : «У задоволені решти позовни вимог відмовити». В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини наступним чином:
«Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат №7» (вул. Богатирська, 9, м. Київ, 04209, код ЄДРПОУ 30531566) задовольнити задовольнити частково».
Доповнити резолютивну частину новим абзацом наступного змісту:
«У задоволені позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного акціонерного товариства “Деревообробний комбінат №7” помилково сплачену суму податку на додану вартість відмовити».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.