Справа № 640/24617/19
22 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року, суддя Іщук І.О., у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень та постанови про накладення штрафу,-
Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року №1, якою Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» застосовано штраф у сумі 12 750 грн;
- визнати протиправними та скасувати Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29 липня 2019 року № 1/1 , № 1/2, № 1/3, № 1/5, № 1/6, № 1/7, № 1/8, № 1/9, якими Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» вжито обмежувальні (коригувальні) заходи.
Позовні вимоги обґрунтувано тим, що оскільки позивач не є виробником пального, а лише його розповсюджувачем, тому притягнення його до відповідальності за порушення п. 20 Технічного регламенту (Постанова про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року № 1), так само і вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (Рішення№1/2, 1/5, 1/8) є незаконними.
Окрім того, відповідач в Акті вказує на те, що на АЗС позивача за місцем розповсюдження продукції встановлено відсутність позначення пального в місцях доступу для споживача (на паливно-розподільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, проте такі твердження не відповідають фактичним обставинам, оскільки в місцях доступних для споживача є позначення пального, яке реалізується на АЗС, що підтверджується матеріалами фотофіксації (додаються).
Відповідач в Акті вказує на те, що в паспортах якості пального відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, дані про вид та кількість присадок, що, на переконання позивача, є безпідставними, оскільки в паспортах якості вказані зазначені відомості (копії паспортів додаються).
Таким чином, як вважає позивач, висновки відповідача, зазначені в Акті, є безпідставними, а рішення, прийняті на підставі вказаного Акту - незаконними.
Також, позивач зазначає, що рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів прийнято без розробки сценарного плану ймовірності виникнення ризику, без проведення аналізу та без визначення рівня загрози суспільним інтересам, що дає підстави стверджувати, що відповідачем безпідставно та необгрунтовано застосовано обмежувальні (коригувальні) заходи.
Окрім того, відповідачем порушено принцип пропорційності, встановлений п.1. 4.1. ст. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки до позивача щодо продукції, яка начебто реалізується з порушенням вимог Технічного регламенту, прийнято замість одного дев'ять Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 22 липня 2019 року №530 та направлення на проведення перевірки від 25 липня 2019 року №1-8/19, згідно Секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженого в.о. Голови Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2018 року, з 26 по 29 липня 2019 року проведено планову поєднану виїзну та невиїзну перевірки характеристик продукції - автомобільні бензини, дизельне паливо на автозаправній станції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч, підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», за результатом якої складений акт перевірки - характеристик продукції від 29 липня 2019 року №1-8/19, яким зафіксовано порушення позивачем Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927, та протокол від 29 липня 2019 року №1 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29 липня 2019 №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, №1/8, №1/9 з терміном виконання до 29 серпня 2019 року, відповідно до вимог частини 4 статті 29 та статті 33 Закону.
Окрім того, на підставі протоколу від 29 липня 2019 року №1 про виявлені правопорушення, а також відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон), Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області винесено постанову від 30 липня 2019 року №1 про накладення штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне правопорушення (у даному випадку три), що дорівнює у загальній сумі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафних санкцій від 30.07.2019 року №1 та Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29 липня 2019 року № 1/1, № 1/2, № 1/3, № 1/5, № 1/6, № 1/7, № 1/8, № 1/9 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першо статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Частиною першої статті 4 Закону №2735-VI встановлено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
У відповідності до частини другої статті 8 Закону №2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Згідно частини п'ятої статті 10 Закону №2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Згідно пункту 5 частини першо статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленному законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.
Таким чином, органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки, за наслідками яких мають право застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання.
Так, частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (коригувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно статті 29 Закону № 2735 у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбаченим статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
- знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
- не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
- не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
- декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
- органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
- вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (коригувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (коригувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).
Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Так, пунктом 2 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів органом державного ринкового нагляду застосовуються до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» займається торгівлею паливом.
На підставі проведеної перевірки, було складено АКТ перевірки характеристик продукції від 29.07.2019 року №1-8/19, в якому були зазначені порушення, виявлені під час перевірки. Від підписання Акту представник позивача відмовився, пояснення щодо виявлених порушень ПІІ «Амік Україна» не надав, що підтверджується матеріалами справи.
Так, в Акті перевірки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області були зафіксовано наступні порушення:
1. В паспорті №142/19-к від 11 липня 2019 «Бензин автомобільний А-92- Євро5-Е5» відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, дані про вид та кількість добавок (присадок), що є порушенням п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
2. На паспорті №142/19-к від 11 липня 2019 «Бензин автомобільний А- 92-Євро5-Е5» відсутній знак відповідності, що є порушенням п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
3. На АЗС за місцем розповсюдження продукції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч - встановлено відсутність позначення палив А-92-Євро5-Е5 в місцях доступних для споживача (на паливо-роздільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, що є порушенням п. 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927, Додаток 1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива;
4. В паспорті №145/19-к від 12 липня 2019 «Бензин автомобільний А-95- Євро5-Е5» відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, дані про вид та кількість добавок (присадок), що є порушенням п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
5. На паспорті №145/19-к від 12 липня 2019 «Бензин автомобільний А- 95-Євро5-Е5» відсутній знак відповідності, що є порушенням п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
6. На АЗС за місцем розповсюдження продукції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч - встановлено відсутність позначення палив А-95-Євро5-Е5 в місцях доступних для споживача (на паливо-роздільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, що є порушенням п. 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927, Додаток 1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива;
7. В паспорті №148/19-к від 15 липня 2019 «Паливо дизельне ДП-Л- Євро5-Е5-В0» відсутній товарний знак виробника, назва та адреса постачальника, що є порушенням п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
8. На паспорті №148/19-к від 15 липня 2019 «Паливо дизельне ДП-Л- Євро5-Е5-В0» відсутній знак відповідності, що є порушенням п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927;
9. На АЗС за місцем розповсюдження продукції за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч - встановлено відсутність позначення палив ДП-Л-Євро5-Е5-В0 в місцях доступних для споживача (на паливо-роздільчому обладнанні) та не відображено в розрахункових документах, що є порушенням п. 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 № 927, Додаток 1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом позивачу було надано можливість вжити заходи щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.
Доводи позивача про неможливість нанесення відповідного знаку особисто позивачем, оскільки останній не є виробником або уповноваженою особою виробника, є безпідставними, оскільки останньому запропоновано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, а не самостійно наносити знак відповідності.
Окрім того, позивача було притягнуто до відповідальності саме за розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічному регламенту, а не за ненанесення ним на документ відмітки про якість національного знаку відповідності.
При цьому оскаржувані рішення прийняті Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області з дотриманням вимог частини 4 статті 29 та статті 33 Закону №2735-VI із чітким зазначенням способу усунення виявлених порушень.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем ні до позовної заяви, ні до апеляційної скарги не надано жодних доказів подання до Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області своїх пояснень, заперечень та/або інформації щодо таких рішень.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 відповідно до статті 14 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» затверджено Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - Технічний регламент), який встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
Відповідно до пунктів 5-8 Технічного регламенту дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Під час оптового постачання (реалізації) палива постачальник (продавець) повинен надати покупцеві на його вимогу копію декларації про відповідність.
Під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах.
На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.
Кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Пунктом 9 Технічного регламенту передбачено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Відповідно до пункту 20 Технічного регламенту перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.
Нанесення будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману треті сторони щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене за умови непогіршення видимості та розбірливості національного знака відповідності.
Так, під час перевірки завідувачем сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області - Данилевським Владиславом Володимировичем, було складено протокол від 29.07.19 №1 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме : розповсюдження за відсутністю національного знаку відповідності на паспортах якості «Бензин автомобільний А-92-Євро5- Е5» (паспорт якості №142/19-к від 11 липня 2019), «Бензин автомобільний А- 95-Євро5-Е5» (паспорт якості №145/19-к від 12 липня 2019), «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-Е5-В0» (паспорт якості №148/19-к від 15 липня 2019), за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Ружичанська, автомобільна дорога Житомир-Чернівці-Теребляче, 191 км праворуч.
Отже, встановлені невідповідності продукції вимогам законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції свідчать про здійснення позивачем обігу палива, яке не відповідає вимогам Технічного регламенту.
При цьому, на виконання зазначених рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів позивачем у встановлений термін не вчинено жодних дій, що стало підставою для винисення оскаржувано постанови від 30.07.2019 №1 про накладення штрафу.
Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову від 30.07.2019 №1, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, оскільки позивачем не було усунуто порушення виявлені відповідачем під час перевірки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна».
Разом з тим, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.