Справа № 580/5578/21 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО
22 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо поновлення провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про перерахунок пенсії позивачу у розмірі 60% від середньомісячного заробітку із застосуванням максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити 01.04.2021 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугою років виходячи з розміру 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2021 №21-230вих21 без обмеженням її максимального розміру та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2021 до моменту здійснення перерахунку.
Обґрунтовуючи позовних вимог позивачем зазначено, що на його думку відповідач всупереч вимог законодавства України протиправно зменшив розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII у розмірі 90% та проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. ч. 2, 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII у розмірі 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десяти прожитковими мінімумами доходів громадян. Позивач вважає зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 90% до 60% протиправним, оскільки таке право позивача встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.06.2016 у справі №712/6108/16а, яка набрала законної сили. Також позивач вважає протиправним обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами оскільки на час призначення позивачу пенсії законом не було встановлено обмежень щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, таке обмеження має застосовуватись до пенсій, які призначені з 01.01.2016.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року позов задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 60% грошового забезпечення, визначеного у довідці Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2021 №18-230вих.21, з 01.04.2020;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2021 виходячи з 90% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2021 №18-230вих.21., без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2021 до моменту здійснення перерахунку;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім ) грн 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що після прийняття рішення Конституційним Судом України №6-р2020 від 26.03.2020 змінений порядок здійснення перерахунку пенсій працівникам прокуратури, тому підлягають застосуванню положення статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697. Щодо відсоткового значення розміру пенсії позивача зазначив, що відповідно до частини 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 пенсія призначається у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Щодо обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами зазначив, що згідно частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
До Шостого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області подано клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній просить зупинити провадження у справі №580/5578/21 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі №580/5962/20.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі №580/5962/20.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року поновлено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.06.2016 року по справі №712/6108/16а, яка набрала законної сили, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснити перерахунок позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% місячного заробітку без обмеження її граничним розміром.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ від 19.09.2019 завершено реформування обласних прокуратур та наказом Генерального прокурора України №414 від 08.09.2020 року визначено день початку їх роботи 11.09.2020 року, відтак оплата праці прокурорів обласних прокуратур здійснюється у відповідності до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" із вказаної дати.
Черкаська обласна прокуратура надала позивачу довідку від 16.04.2021 року №18-230вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 за №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 15.03.2021 за відповідною (прирівняною) посадою старшого помічника прокурора району становить усього 52266 грн. 66 коп.
Позивач 21.04.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2021 року №18-230вих.21.
Відповідач листом повідомив позивача про здійснення перерахунку його пенсії відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури 16.04.2021 №18-230вих.21, після перерахунку розмір пенсії позивача складає 60% від грошового забезпечення, визначеного цією довідкою та з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 17690 грн.
Вважаючи зменшення відсоткового значення пенсії відповідних сум грошового забезпечення з 90% до 60% та обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що положення частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII) щодо розміру пенсії застосовуються при призначенні пенсій прокурорським працівникам у разі реалізації ними первинного права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної позивачу, має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону №1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, передбачалося, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри " 80" замінено цифрами " 70".
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри " 70" замінено цифрами " 60".
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Колегія суддів звертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 21.12.2021 року по справі №580/5962/20, суд касаційної інстанції відступила від висновку, викладеного, у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувала правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим апеляційна скарга ГУ ПФУ у Черкаській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
В частині щодо обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, колегія суддів зазначає.
Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №580/5962/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII в частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, в силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що і зроблено відповідачем у цій справі.
Отже, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції встановив, що внаслідок перерахунку пенсії позивача його розмір перевищив максимальний.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження його максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 N20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке "поле" для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява №2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява №17767/08)).
Хоча виплати соціального страхування є "майном" у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, а також враховуючи останню правову позицію Верховного Суду, яку враховує судова колегія відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга Пенсійного фонду підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанцій у цій справі - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан