Справа № 320/6118/21
18 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 основної, додаткової пенсії та щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахування раніше сплачених коштів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ з урахуванням раніше сплачених коштів;
- у задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Однак, протягом визначеного ст. 309 КАС України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципу змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про необхідність продовження строку розгляду апеляційної скарги, оскільки збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також забезпечення вжиття дій, необхідних для з'ясування всіх обставин у даній справі.
Керуючись ст. ст. 308, 309, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
Продовжити строк розгляду справи № 320/6118/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії на п'ятнадцять днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку