іменем України
15 лютого 2022 року справа № 280/2757/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Замковій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний і проектний інститут землеустрою» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 (суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служб у Запорізькій області до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний і проектний інститут землеустрою» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна; третя особа Державна служба України з питань геодезії, картографії, кадастру
Головне управління Державної податкової служб у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 3597895,62 грн за рахунок майна Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний і проектний інститут землеустрою», що перебуває у податковій заставі
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 позов задоволений.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що об'єкти застави є державною власністю та знаходяться у господарському віданні відповідача а тому можуть бути використані як джерело погашення боргу лише за згодою власника. Також зазначає, що погашення боргу з ПДВ та земельного податку за наявності заборгованості із заробітної плати та ЄСВ суперечить нормам чинного законодавства.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Державне підприємство «Запорізький науково-дослідний і проектний інститут землеустрою» 13.11.2003 зареєстроване як юридична особа та є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства «Запоріжгеоінформ».
Станом на день подання позовної заяви за платником обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3501632,54 грн та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 96263,08 грн.
Податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок поданих до контролюючого органу декларацій №9296331795 від 18.01.2018, №9024896857 від 19.02.2018, №9046279732 від 16.03.2018, №9070072819 від 17.04.2018, №9094202776 від 15.05.2018, №9122043168 від 18.06.2018, №9174405207 від 17.08.2018, №9175622170 від 17.08.2018, №9226698505 від 17.10.2018, №9256716745 від 19.11.2018, №9283391878 від 18.12.2018, №9306689026 від 16.01.2019, №9025441471 від 19.02.2019, №9051130852 від 20.03.2019, №9078738579 від 19.04.2019, №9103266891 від 17.05.2019, №9130439592 від 18.06.2019, №9155955499 від 17.02.2019, №9187271366 від 20.08.2019, №9213019062 від 17.09.2019, №9239712049 від 15.10.2019, №9275558608 від 19.11.2019, №9305920289 від 19.12.2019, №9332124414 від 20.01.2020, №9029638735 від 19.02.2020, №9056534176 від 18.03.2020, №9081809801 від 15.04.2020, №9109594205 від 18.05.2020, №9139455217 від 18.06.2020, №1969709582 від 16.07.2020, №9205802676 від 19.08.2020, №9238102045 від 21.09.2020, №9270137607 від 19.10.2020, №9307001431 від 20.11.2020, №9339500057, та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань №9174449532 від 17.08.2018, №9174456313 від 17.08.2018, №9174432140 від 17.08.2018, №9174437508 від 17.08.2018, №9174459857 від 17.08.2018, №9176984758 від 17.08.2018, №9308324539 від 23.11.2020, №9009395633від 28.01.2021, №9369589350 від 19.01.2021.
Податковий борг виник внаслідок проведених контролюючим органом перевірок, за результатами яких прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.03.2018 №0044774901, від 31.08.2018 №0109014906, від 25.10.2018 №0150744906, від 14.03.2019 №0025784906, від 10.06.2019 №0008031409, від 20.01.2020 №0004884904, від 26.03.2020 №0032374904, від 04.09.2020 №0080424904, від 03.08.2018 №0094764901, від 18.11.2019 №0151264906, від 16.01.2020 №0003624904, від 17.02.2020 №0018074904, від 06.08.2020 року №0071944904, та податкове повідомлення-рішення форми “ПС” від 03.05.2019 №0063094906.
Податковий борг з земельного податку виник внаслідок поданих до контролюючого органу розрахунків з земельного податку №9023758930 від 16.02.2018, № 17576 від 19.02.2018, №9119568546 від 14.06.2018, №9033115507 від 27.02.2019, №9028463540 від 18.02.2020 та з урахуванням пені склав 96263,08грн.
На виконання судових рішень ГУ ДПС у Запорізькій області на рахунки, відкриті у банках, були виставлені наступні інкасові доручення.
АТ «УкрСиббанк»: №933_26 від 23.11.2020, (р/р №603510050000026007878862892); №942_26 від 23.11.2020, (р/р №603510050000026007878862892);
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: №940_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №893220010000026004000788516); №949_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №893220010000026004000788516);
АТ «ОТП БАНК»: №939_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №233005280000026003455055803); №948 26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №233005280000026003455055803);
АТ «КБ «ГЛОБУС»: №932_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р№25380526000002600600129825); №941_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №25380526000002600600129825);
Запорізьке РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Запоріжжя: №934_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №533133990000026041055703541); №936_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №533133990000026003055711526); №943_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №533133990000026041055703541); №943_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №533133990000026041055703541); №944 26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р 533133990000026003055711526);
АТ «ЮНЕКС БАНК» м. Київ: №936 26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №153225390000026007005097003); №937 26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №333225390000026006005097004); №937_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №333225390000026006005097004); №938 26 від 23.11.2020 року, яке було повернуто без виконання (р/р №943225390000026008005097002); №945 26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №153225390000026007005097003); №945_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №153225390000026007005097003); №946_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №333225390000026006005097004); №946_26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №333225390000026006005097004); №947 26 від 23.11.2020, яке було повернуто без виконання (р/р №943225390000026008005097002).
Відповідно до Актів №10/49-826 від 20.04.2018 та №250/49-826 31.07.2020 майно відповідача описано у податкову заставу.
Податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з цим позовом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пункту 87.2. статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до пункту 89.1статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пункту 89.3. статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Судом встановлено, що позивачем винесено податкову вимогу №1560-25 від 04.12.2014, яка отримана 08.12.2014 уповноваженим представником.
Позивач не заперечує наявність зазначеного податкового боргу.
Оскільки позивачем доведено обставини недостатності коштів, які можуть бути стягнуті для погашення існуючого податкового боргу, окружний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна яке перебуває у податковій заставі.
Доводи апеляційної скарги про те, що майно яке перебуває у податковій заставі є державною власністю а тому не може бути використане як джерело погашення боргу апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до підпунктів 87.3.5, 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами.
Проте, відповідачем не надано доказів того, що майно яке знаходиться у податковій заставі включене до цілісного майнового комплексу або забезпечує ведення виробничої діяльності.
Також необґрунтованими є доводи апелянта про необхідність попереднього узгодження відчуження майна з його власником, оскільки нормами підпункту 89.2 статті 89 ПК України прямо передбачено право поширення податкової застави на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його господарському віданні, без додаткових узгоджень з власником такого майна.
Посилання апелянта на те, що погашення боргу з ПДВ та земельного податку за наявності заборгованості з заробітної плати та ЄСВ суперечить нормам чинного законодавства, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки надання дозволу на погашення податкового боргу не звільняє відповідача від обов'язку погашення іншої заборгованості.
Крім того, окружним судом вірно зазначено, що предмет позову несе за собою лише надання дозволу податковому органу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, при цьому, порядок реалізації вказаного майна при прийнятті рішення не визначається, у відповідності до Податкового кодексу України, а дії податкового органу щодо продажу вказаного майна шляхом реалізації, не є предметом даного спору.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний і проектний інститут землеустрою» залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 15.02.2022 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів, з дня складання повної постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15.02.2022.
Повну постанову складено 17.02.2022.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко