22 лютого 2022 р.Справа № 440/7081/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,
розглянувши клопотання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 по справі № 440/7081/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року відмовлено у позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії .
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 17.01.2022 за допомогою поштового зв'язку направила апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/7081/21.
17 лютого 2022 року справа №440/7081/21 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд справи проводився у спрощеному провадженні без виклику сторін, повний текст оскаржуваного судового рішення не вручено позивачу у день його проголошення, копію рішення отримано позивачем 29.12.2021, апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду, тому просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
Інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне скарження апелянт не наводить.
Однак, під час вивчення матеріалів справи, судом встановлено, що останні не містять жодних доказів того, що копію оскаржуваного рішення отримано позивачем 29.12.2021.
Отже, оскільки відсутня можливість встановити, коли саме отримано копію оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апелянтом не підтверджено, що апеляційну скаргу ним подано в тридцятиденний строк з дня отримання копії судового рішення, що обумовлює відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року по справі №440/7081/21 з наданням доказів того, коли саме було отримано оскаржуване судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В обґрунтування поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач вказує, що відповідно до п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, тобто 1362 грн.
Такий розмір судового збору є непомірно великим для позивача, оскільки позивач не працює, будь-яких доходів не має.
Колегія суддів зазначає, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року інформація про доходи відсутня.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності такого майнового стану апелянта, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення апелянта від сплати судового збору слід надати до суду інформацію щодо його річного доходу за 2020 рік ( з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, довідку про доходи, довідку з органу ДПС про відсутність інших доходів, окрім пенсії, тощо).
Перевіривши матеріали справи та доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України "Про судовий збір", для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 133, ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Курило Л.В.