08 лютого 2022 р. Справа № 520/7408/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 21.07.21 року у справі № 520/7408/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер"
до Харківської митниці
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер", звернувся до суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (правонаступник - Харківська митниця), в якому з урахуванням заява про зміну позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Слобожанської митниці Держмитслужби: від 26.04.2021 р. № 0000211419, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати спеціального мита на загальну суму 189206,14 грн. та від 11.02.2021 № 0000021419, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41625,34 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року у справі № 520/7408/21 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Слобожанської митниці Держмитслужби від 26.04.2021 р. № 00000211419 про збільшення грошового зобов'язання зі сплати спеціального мита у розмірі 189206,14 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.02.2021 р. №0000021419 про збільшення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 37841,22 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 3784,12 грн.
Відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року у справі № 520/7408/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що твердження суду першої інстанції про те, що спеціальне мито може бути нараховане та сплачене виключно за тимчасовою митною декларацією суперечить нормам митного законодавства. Вважає висновки акту від 27.01.2021 р. №2/21/7.14-19/32335155 документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Виробнича фірма «Полімер» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при ввезенні товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями: № UA807170/2020/48492 від 21.09.2020 р. типу ІМ40ТН та додаткової до неї типу ІМ40ДТ від 30.09.2020 р. № UA807170/2020/50546; № UA807170/2020/48488 від 21.09.2020 р. типу ІМ40ТН та додаткової до неї типу ІМ40ДТ від 24.09.2020 р. № UA807170/2020/49248, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.02.2021 р. №0000021419 та від 26.04.2021 р. №0000211419 є правомірними і відповідають нормам чинного законодавства України.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2020 року позивач подав до митного оформлення Слобожанською митницею Держмитслужби, митну декларацію № UA 807170/2020/047602 у звичайному порядку. У відповідь посадовою особою митного органу було надано запит про необхідність прибути для відібрання проб. 18.09.2020 року було складено акт № 139 про відібрання проб товарів. За результатами експертизи видано висновок № 142003500-0449 від 23.09.2020 року, в якому зазначено, що імпортований товар являється полівінілхлоридом суспензійним та може класифікуватися за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, країна походження Угорщина.
18.09.2020 року було подано тимчасову митну декларацію № UA807170/2020/048077, в якій зазначено код товару 390410000 згідно УКТЗЕД без попереднього спеціального мита у розмірі 18 %. Однак, митним органом згідно картки відмови № UA807170/2020/01034 від 18.09.2020 року, відмовлено в митному оформленні та випуску товару за такою тимчасовою декларацією. Серед підстав відмови зазначено необхідність виконання норм чинного законодавства, зокрема, статті 256, ч. 3 статті 260 Митного кодексу України, п. 29 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 (зі змінами).
21.09.2020 року, позивач подав до митного оформлення митну декларацію № UA 807170/2020/048229 (друга партія товару) у звичайному порядку. У відповідь посадовою особою митного органу було надано запит про необхідність прибути для відібрання проб. 21.09.2020 року було складено акт № 142 про відібрання проб товарів, в якому зазначено, що імпортований товар являється полівінілхлоридом суспензійним та може класифікуватися за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, країна походження Угорщина.
21.09.2020 року позивач подав тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН № UA 807170/2020/048492 та № UA 807170/2020/048488, за якими імпортований товар було випущено відповідно до заявленого митного режиму, а раніше подані у звичайному режимі декларації відкликав.
24.09.2020 року позивач до тимчасової митної декларації типу ІМ40ТН № UA 807170/2020/048492 від 21.09.2020 року подав додаткову митну декларацію типу ІМ40ДТ № UA 807170/2020/049248. 30.09.2020 року позивач до тимчасової митної декларації типу ІМ40ТН № UA 807170/2020/048488 від 21.09.2020 року подав додаткову митну декларацію типу ІМ40ДТ № UA 807170/2020/050546.
22.06.2020 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення № СП - 451/2020/4411-03 «Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту».
На дату подачі тимчасових митних декларацій типу ІМ40ТН № UA 807170/2020/048492 від 21.09.2020 року та № UA 807170/2020/048488 від 21.09.2020 року дію вищевказаного рішення № СП - 451/2020/4411-03 було зупинено на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 року у справі № 640/12153/20.
22.09.2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/12153/20 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 року було скасовано.
На підставі наказу № 9 від 12.01.2021 року, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог митного законодавства в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності та повноти нарахування та сплати митних платежів за тимчасовими митними деклараціями типу ІМ40ТН № UA 807170/2020/048492 від 21.09.2020 року та № UA 807170/2020/048488 від 21.09.2020 року та додатковими до них типу ІМ40ДТ від 24.09.2020 року № UA 807170/2020/049248 та від 30.09.2020 року № UA 807170/2020/050546.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 2/21/7.14-19/32335155 від 27.01.2021 року. Скориставшись правом, передбаченим законом, позивач подав заперечення № 37 від 03.02.2021 року, в яких виклав свої доводи щодо необґрунтованості результатів перевірки.
На підставі складеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000011419 від 11.02.2021 року та № 0000021419 від 11.02.2021 року, якими збільшено податкові зобов'язання зі сплати спеціального мита на суму 189206,14 грн., штрафні санкції 18920,61 грн. та податку на додану вартість на суму 37841,22 грн., на яку нараховані штрафні санкції 10 % 3784,12 грн.
25.02.2021 року позивач направив до Державної митної служби України скаргу № 74 від 25.02.2021 року, в якій вказав підстави з яких не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями.
Державна митна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 08-1/10-06/13/4278 від 22.04.2021 року, в якому частково задовольнила скаргу та скасувала штрафні санкції за податковим повідомленням-рішення № 0000011419 від 11.02.2021 року, а сума податкових зобов'язань визначених у цьому рішенні залишили незмінною. У зв'язку з цим, податкове повідомлення-рішення від 11.02.2021 р. № 0000011419 буде вважатися відкликаним з моменту отримання скорегованого податкового повідомлення рішення.
28.04.2021 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Слобожанської митниці Держмитслужби № 00000211419 від 26.04.2021 року із зменшеною сумою грошового зобов'язання на суму штрафних санкцій у розмір 18920,61 грн.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями Слобожанської митниці Держмитслужби: від 26.04.2021 р. № 0000211419 та від 11.02.2021 р. № 0000021419, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України).
У відповідності до ч.1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За приписами ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно п. 20 ч. 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів , необхідних для застосування цієї процедури.
Частиною 8 статті 257 МК України визначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться необхідні відомості.
Згідно з п. 20 ч. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частиною 1 статті 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 248 МК України для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює визначення переліку митних формальностей, обов'язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Відповідно до статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В Україні застосовуються такі види мита: ввізне мито; вивізне мито; сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне; додатковий імпортний збір.
Спеціальне мито застосовується в Україні як спеціальний вид мита.
Частиною 1, 3 статті 275 МК України передбачено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; додатковий імпортний збір.
Спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в України» від 22.12.1998 № 332-ХІУ передбачено, що встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну. Розмір ставки спеціального мита визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом спеціального розслідування. Спеціальне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту. Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій чи безготівковій формі або шляхом внесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством України.
З матеріалів справи встановлено, що Слобожанською митницею Держмитслужби відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Виробнича фірма «Полімер» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями: типу ІМ40ТН № UA807170/2020/048492 (тимчасова декларація) від 21.09.2020 р. та додаткової до неї типу ІМ40ДТ від 30.09.2020 р. № UA807170/2020/050546; типу ІМ40ТН № UA807170/2020/048488 (тимчасова декларація) від 21.09.2020 р. та додаткової до неї типу ІМ40ДТ від 24.09.2020 р. № UA807170/2020/049248.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Предметом даної перевірки були дані про своєчасність, повноту нарахування та сплати спеціального мита до товарів, митне оформлення яких здійснено за даними ЕМД відповідно до попередніх спеціальних заходів, передбачених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-451/2020/4411-03 від 22.06.2020 р. “Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту” (далі - СП-451/2020/4411-03).
Митному оформленню товарів “Смола ПВХ типу: ONGROVIL S-5070 САS №: 9002-86-2, суспензійний полівінілхлорид не змішаний з іншими речовинами, являє собою гомополімер вінілхлориду у первинній формі (у вигляді порошку). Призначений для виробництва пластифікованих сумішей для виготовлення плівки ПВХ. Константа Фикентчера (значення К) 69-71...” за митною декларацією від 24.09.2020 р. №UА807170/2020/049248 та від 30.09.2020 р. № UА807170/2020/050546, що підлягли перевірці, передували митні оформлення даних товарів з подачею декларантом до митного органу тимчасових митної декларації типу ІМ 40 ТН від 21.09.2020 р. № UА807170/2020/048488 та № UА807170/2020/048492 відповідно до частин 1 -3 статті 260 МК України.
Декларантом були подані та оформлені тимчасові ЕМД типу ІМ 40 ТН від 11.09.2020 р. № UА807170/2020/048488 та № UА807170/2020/048492 за кодом УКТ ЗЕД 3904210000.
Колегія суддів становила, що ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №640/12153/20, прийнятою за результатами розгляду клопотання представника ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" про забезпечення позову та аналогічної заяви представника ТОВ "Субос-Техно" у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Субос-Техно", товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт", товариства з обмеженою відповідальністю "Опентек", товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Полімер", приватного акціонерного товариства "Лакма" товариства з обмеженою відповідальністю "Полимер-Альянс", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправними та не чинними рішення, визнання протиправними дій, - дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-451/2020/4411-03 від 22.06.2020 р. “Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту” було зупинено.
Тому, декларантом у графі 44 вказаних ЕМД було зазначено ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №640/12153/20 (код 9504) та у графі 47 не здійснено розрахунок спеціального мита у розмірі 18 %.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Згідно ч. 8 ст. 260 МК України митний орган не має права відмовити в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом
Тобто, при здійсненні митного оформлення товарів за митною декларацією типу ІМ 40 ТН від 21.09.2020 р. №UA807170/2020/048488 та №UA807170/2020/048492 за кодом УКТ ЗЕД 3904210000 декларант виконав умови митного законодавства та у зв'язку з тим, що не володів точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією скористався правом та застосував найбільшу ставку митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
ТОВ «Виробнича фірма «Полімер» до вказаних тимчасових ЕМД оформлено додаткові декларації типу ІМ40ДТ від 24.09.2020 р. № UA807170/2020/049248 та від 30.09.2020 р. №UA807170/2020/050546 відповідно.
При здійсненні митного оформлення товару позивачем надано: контракт, товарно-транспортні накладні (CMR), інвойси, декларацію - інвойс про походження товару, технічні характеристики товару, паспорт безпеки товару декларацію країни експорту, висновки досліджень, видані Харківським управлінням з питань експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби та інші документи необхідні для митного оформлення, які зазначені у графі 44 митної декларації та надіслані декларантом. Серед них наявні висновки Харківського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 23.09.2020 р. №1420003500-0449 та від 29.09.2020 р. №1420003500-0449 про дослідження товару з визначенням технічних характеристик, та витяги технічної характеристики, паспорту безпеки товару.
Згідно наданих до митних декларацій копій інвойсів від 15.09.2020 р. №92536379, №92536438 зазначений код товару країни експорту 3904100090, у копіях декларацій країни експорту MRN 20HU411000278DCF30, MRN 20HU411000278СF489 від 15.09.2020 р. - код товару 3904100000 та у графі 33 митної декларації зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД 3904100000, які відповідають заявленому товару.
За характеристиками, описом, кодом згідно з УКТ ЗЕД товар підпадає під дію застосування спеціальних заходів у вигляді сплати спеціального мита, відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-451/2020/4411-03 від 22.06.2020 р. “Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту”.
Відповідно до копій документів, наданих до митного оформлення товарів за вищезазначеними митними деклараціями країна походження товарів підтверджена та зазначена у графі 34 МД - Європейський Союз (ЕU) та країна експорту графі 16 МД - Угорщина (НU), тобто товар імпортується в Україну з країни походження/експорту, які підпадають під застосування спеціальних заходів відповідно до рішення №СП-451/2020/4411-03 від 22.06.2020 р.
Згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-451/2020/4411-03 від 22.06.2020 р. “Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту” спеціальні заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту застосовується спеціальне мито у розмірі 18%.
Колегія суддів зазначає, що на момент подачі додаткових ЕМД типу ІМ40ДТ від 24.09.2020 р. № UA807170/2020/049248 та від 30.09.2020 р. № UA807170/2020/050546 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 р. у справі №640/12153/20 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 р. скасовано.
Відповідно до ч. 10 ст. 260 МК України оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 261 МК України У разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Додаткова декларація є документом, який містить остаточні повні відомості про товар, зокрема, його опис та код згідно УКТЗЕД.
Колегія суддів зазначає, що оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим, проте митне соормлення вважається незакінченим. Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення (ч. 3 ст. 260 МК України).
Митне оформлення товару, випущеного у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією завершується поданням додаткової митної декларації. Умовою набуття такими товарами статусу задекларованих у звичайному порядку є подання митному органу у строки, визначені відповідно до Митного кодексу України, додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією.
Таким чином, оформлення додаткової декларації до тимчасової митної декларації дозволяє вважати товар оформленим за митною декларацією заповненою у звичайному порядку. При цьому, додаткова декларація є документом, який містить остаточні повні відомості про товар, зокрема, його опис та код згідно УКТЗЕД, що зазначають, які саме заходи тарифного та нетарифного регулювання мають бути застосовані до цього товару.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження позивача про те, що спеціальне мито може бути нараховане та сплачене виключно за тимчасовою митною декларацією є помилковим.
Відповідно до ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 297 МК України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С.
З урахуванням дати прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом 22.09.2020 р., митне оформлення товарів за додатковими митними деклараціями від 24.09.2020 р. № UA807170/2020/049248 та від 30.09.2020 р. № UA807170/2020/050546 було здійснено в період, коли рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-451/2020/4411-03 від 22.06.2020 р. “Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту” діяло.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Згідно пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, визначено графи МД, які заповнюються декларантом самостійно. Зокрема, графа 33 та 47 митної декларації, в якій наводяться відомості про код товару згідно з УКТЗЕД та відомості про нарахування митних платежів, заповнюються декларантом.
Отже, відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність зазначених у ній відомостей та розміру належних до сплати податків.
Підстави припинення виконання податкового обов'язку визначені пунктом 37.3 статті 37 ПК України. Вказаними підставами, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Враховуючи зазначені норми, у разі, коли на час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, чинні судові рішення про зупинення дії або скасування рішення Комісії, мито не сплачується. При цьому у разі скасування заходів забезпечення позову, визнання судом правомірності та законності такого рішення, його дія поширюється на весь період його чинності.
Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо гезультати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
З огляду на викладене, зазначені у рішенні Комісії заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувались, а особи, які в період зупинення або скасування рішення Комісії ввозили на митну територію України товари, зобов'язані сплатити до бюджету відповідні суми спеціального мита.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що висновки акту від 27.01.2021 р. №2/21/7.14-19/32335155 документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при ввезенні товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями: № UA807170/2020/48492 від 21.09.2020 р. типу ІМ40ТН та додаткової до неї типу ІМ40ДТ від 30.09.2020 р. № UA807170/2020/50546; № UA807170/2020/48488 від 21.09.2020 р. типу ІМ40ТН та додаткової до неї типу ІМ40ДТ від 24.09.2020 р. № UA807170/2020/49248, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.02.2021 р. №0000021419 та від 26.04.2021 р. №0000211419 є правомірними і відповідають нормам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що через невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позов.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року у справі № 520/7408/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
Судді Макаренко Я.М. Калиновський В.А.
У зв'язку з відпусткою судді Макаренко Я.М. у період з 14.02.2022 р. по 18.02.2022 р. включно, повний текст постанови виготовлений 21.02.2022 року.