22 лютого 2022 року справа №200/3148/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 р. у справі № 200/3148/21-а (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В., повне судове рішення складено 28.09.2021 року у м.Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України та відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у видачі ОСОБА_1 - протиправними та незаконними;
- визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо фактичного припинення ОСОБА_1 громадянства України - протиправними та незаконними;
- скасувати довідку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області №12 від 13.12.2018 про припинення громадянства України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області видати громадянину України - ОСОБА_1 паспорт громадянина України у місячний термін з дня набрання рішення законної сили (а.с. 1-4).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом із зазначенням підстав такого пропуску та наданням доказів на підтвердження їх поважності (а.с. 15).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду (а.с. 79-81).
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів посилався на те, що адвокатським запитом №11/20-1 від 27.11.2020 про надання інформації «Чи було припинено громадянство України позивача Указом Президента України від 19.11.2018 №375/2018» підтверджується надання позивачем суду доказ того, що він вчиняв всі можливі та необхідні дії для встановлення дійсних обставин щодо того чи позбавлено його громадянства України чи ні, так само як встановлення обставин чи порушено його конституційне право на громадянство чи ні. Крім того, відповідачем надано пояснення у відзиві на позовну заяву про те, що 19.11.2018 згідно Указу Президента України №375/2018 позивач втратив громадянство України, про що його особисто було сповіщено та видано довідку від 13.12.2018 №12 про припинення громадянства України, однак в виданій довідці відповідачем було допущено описку, а саме у номері Указу Президента України викладено «375/2018», замість вірного «373/2018». Вважає, що за таких підстав позивач не міг пропустити строк на звернення до суду оскільки про порушення права на громадянство йому фактично стало відомо лише під час проведення судом підготовчого засідання.
Відповідач надав відзив у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
18 березня 2021 року позивач оскаржив дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо прийняття рішення про оформлення припинення громадянства 13 грудня 2018 року, пропустивши строк звернення до адміністративного суду.
Згідно довідки №12 від 13 грудня 2018 року, виданої Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області, оформлено припинення громадянства України позивачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України» (а.с. 9).
Під час розгляду справи судом встановлено, що зазначену довідку позивач отримав ще у 2018 році.
Позивач зазначає, що вручаючи довідку № 12 про припинення громадянства України позивач не був впевнений в тому, що його права і свободи дійсно були порушені такою відмовою посадовою особою ГУ ДМС України в Донецькій області у видачі паспорта громадянина України. Вказує, що після отримання від Офісу Президента України відповіді №03-01/2417 від 15.12.2020 року позивачу стало відомо про те, що Указ Президента України від 19.11.2018 №375/2018 не передбачає припинення громадянства України ОСОБА_1 (а.с. 12).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2021 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вже зазначалось, ухвалою суду від 29 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом із зазначенням підстав такого пропуску та наданням доказів на підтвердження їх поважності.
На виконання ухвали суду від 29 березня 2021 року позивачем надано заяву про усунення недоліків адміністративного позову щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що в момент вручення посадовою особою ГУ ДМС України в Донецькій області позивачу довідки №12 від 13.12.2018 про припинення його громадянства України останній не був впевнений в тому, що його права і свободи дійсно були порушені такою відмовою посадовою особою ГУ ДМС України в Донецькій області у видачі паспорта громадянина України. У зв'язку із цим позивач звернувся до Адміністрації Президента України за отриманням інформації про припинення його громадянства України де отримав інформацію від співробітників апарату про те, що Указ Президента України від 19.11.2018 №375/2018 не передбачає припинення громадянства України позивачем (а.с. 23-25).
Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача, що про порушення своїх прав він дізнався у грудні 2020 року після отримання відповіді від Офісу Президента України №03-01/2417 від 15.12.2020 року, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у грудні 2018 року.
Отримання позивачем листа від Офісу Президента України у відповідь на адвокатський запит №11/20-1 від 27.11.2020 про надання інформації «Чи було припинено громадянство України позивача Указом Президента України від 19.11.2018 №375/2018», не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації стосовно припинення громадянства.
Тобто, з дня отримання довідки №12 від 13 грудня 2018 року Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, особою, якій припинено громадянство України, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Посилання апелянта, що в довідці від 13.12.2018 №12 відповідачем було допущено описку, а саме у номері Указу Президента України викладено «375/2018», замість вірного «373/2018» та що про порушення права на громадянство стало відомо лише під час проведення судом підготовчого засідання, колегія суддів не приймає, оскільки за змістом ст. 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Отже, описка відповідача в довідці від 13.12.2018 №12 у номері Указу Президента України ніяким чином не може свідчити про відсутність пропущеного строку на звернення до суду, оскільки ще у грудні 2018 році позивач дізнався про факт припинення йому громадянства України згідно довідки №12 від 13 грудня 2018 року.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навів поважних причин пропуску строку.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 240, 241, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 р. у справі №200/3148/21-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 р. у справі №200/3148/21-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 22 лютого 2022 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко