22 лютого 2022 року справа №360/2858/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В.,
за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С.,
представника позивача Руденка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №360/2858/21 (суддя І інстанції Тихонов І.В., повне судове рішення складено 20.08.2021 року в м.Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання незаконним і скасування наказу, зобов'язати вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 26.02.2021р. за № 79-УБД; зобов'язання Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області, яка на даний час увійшла до складу Лисичанської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області згідно поданого графічного матеріалу до заяви від 29 січня 2021 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не було надано оцінку суперечливій поведінці відповідача та долученим до позову доказам, зокрема, листу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 21.04.2021р. №П1-28/0-33/0/63-21 у якому останній на звернення позивача повідомив про те, що не володіє інформацією щодо прийняття рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до певної категорії земель та визначення цільового призначення земельної ділянки. Крім того, в спірному рішенні відсутнє посилання на інше цільове призначення, а саме «12.04. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства». Таким чином, позивач вважає, що відмова є немотивованою. Судом не враховано, що Земельним кодексом України передбачені вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідач надав відзив, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.04.2017р. (а.с. 16).
29.01.2021р. позивач звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Луганській області із клопотанням в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області, яка на даний час увійшла до складу Лисичанської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. До заяви було додано: копії паспорту громадянина, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи що підтверджує участь в антитерористичній операції, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки (а.с. 13, 14, 16).
Наказом голови комісії з ліквідації ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 26.02.2021р. № 79-УБД відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,000 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України), а саме: земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Передача у власність земельних ділянок, що не відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, не належить до повноважень ГУ Держгеокадастру у Луганській області, передбачених ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (а.с. 15, 83).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Частинами 1-2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.
У відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
В силу приписів частини 7 цієї статті Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, за змістом частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з підпунктом 31 пункту 4 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно із пунктами 7, 9 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Відповідно до пункту 1, підпункту 13 пункту 4, пункту 8 Положення про ГУ Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20 лютого 2020 року № 53), ГУ Держгеокадастру у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. ГУ відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Луганської області. ГУ у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача Головне управління Держгеокадастру у Луганській області наділено повноваженнями розпоряджатися тільки земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно викопіювання з Публічної кадастрової карти (графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки) земельна ділянка має цільове призначення: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства для розширення та обслуговування комплексу нерухомого майна.
Відділ у Попаснянскому районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області на звернення позивача щодо надання земельної ділянки листом від 26.02.2021р. №100/110-21 повідомив ГУ Держгеокадастру у Луганській області про те, що землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності; земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області; наявність землекористувача Автогаражний кооператив «Факел» Сєвєродонецького комбінату будівельних конструкцій і матеріалів Державний акт на право постійного користування землею від 08.12.1996р. серії ІІ-ЛГ № 005758.
Згідно інформації від 26.02.2021р. №100/110-21 щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 4423857500:11:014, що надається Державним кадастровим регістратором і нижчого рівня територіального органу; орієнтована площа земельної ділянки 2.0000га; із зазначенням цільового призначення: 12.04. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Відповідно до інформації на спірну земельну ділянку міститься Державний акт на право постійного користування землею від 08.12.1996р. серії ІІ-ЛГ №005758, виданий на підставі рішення Мирнодолинської селищної Ради народних депутатів від 13.11.1996р. № 44/14.
В матеріалах справи також міститься копія Державного акту на право постійного користування землею, який посвідчує право на постійне користування автогаражного кооперативу «Факел» Сєвєродонецького комбінату будівельних конструкцій і матеріалів на земельну ділянку, і при цьому, визначено цільове призначення - для будівництва гаражів (а.с. 90-91).
Отже, наданими доказами підтверджуються ті обставини, що земельна ділянка зазначена у заяві позивача не відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Доказів зворотного позивачем не надано.
В свою чергу, до повноважень ГУ Держгеокадастру у Луганській області належить розпорядження земельними ділянками саме сільськогосподарського призначення державної власності. Передача у власність земельних ділянок, що не відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, не належить до повноважень ГУ Держгеокадастру у Луганській області.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що ГУ Держгеокадастру у Луганській області правомірно було прийнято наказ від 26.02.2021р. № 79-УБД «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
У спірному наказі чітко визначено підставу відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України), а саме: земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Передача у власність земельних ділянок, що не відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, не належить до повноважень ГУ Держгеокадастру у Луганській області, передбачених ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.
За таких обставин, доводи позивача про те, що спірне рішення є немотивованим, колегія суддів вважає безпідставним.
Посилання позивача на суперечливу поведінку відповідача колегією суддів не прийнято до уваги , оскільки лист ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 21.04.2021р. №П1-28/0-33/0/63-21 не містить в собі суперечливої інформації.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №360/2858/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №360/2858/21 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 22 лютого 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 22 лютого 2022 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
А.В. Гайдар