22 лютого 2022 року справа №360/4730/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Церковної Антоніни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021р. у справі №360/4730/21 (суддя І інстанції Пляшкова К.О., повне судове рішення складено 08.11.2021 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом адвоката Церковної Антоніни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату сільського голови на період працевлаштування, але не більше шести місяців, у сумі 119070,00 грн шляхом видання відповідного розпорядження.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021р. позов задоволено частково. Стягнуто з Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області на користь позивача середньомісячну заробітну плату за період з 03 березня 2021 року по 20 травня 2021 року включно в сумі 53937,57 грн (п'ятдесят три тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 57 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути на користь позивача середньомісячну заробітну плату за
період працевлаштування, але не більше шести місяців, з 03 березня 2021 року в сумі 119070 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачка з 21 травня 2021 року реалізувала своє право на отримання допомоги по безробіттю, то вона має право на отримання, передбаченої частиною другою статті Закону № 93-IV грошової компенсації з 03 березня 2021 року по 20 травня 2021 року включно, а не протягом шести місяців. Позивач вважає, що в силу приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», вона має право на збереження середньої заробітної плати, яку одержувала на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету, саме протягом шести місяців.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачка в період з 12 листопада 2010 року по 02 березня 2021 року обіймала посаду сільського голови Передільської сільської ради, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України, довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, картки платника податків, рішення Передільської сільської ради від 12 листопада 2010 року № 1/1 «Про інформацію голови сільської виборчої комісії», розпорядження Передільської сільської ради від 02 березня 2021 року № 01 «Про припинення повноважень сільського голови», трудової книжки від 15 серпня 1983 року (а.с. 12-20).
Як слідує з копії розпорядження Передільської сільської ради від 02 березня 2021 року № 01 «Про припинення повноважень сільського голови», відповідно до статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», частини першої статті 42 Закону України «Про статус місцевих депутатів місцевих рад», на підставі розпорядження голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 01 березня 2021 року № 59-к «Про призначення ОСОБА_2 » позивачем складено повноваження голови Передільської сільської ради 02 березня 2021 року у зв'язку з утворенням та призначенням керівника Щастинської МВЦА, до складу якої входить Передільська сільська рада (а.с. 17).
До трудової книжки позивача внесений запис про припинення її повноважень на підставі частини першої статті 42 Закону України «Про статус місцевих депутатів місцевих рад» та статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (а.с. 18-20).
Також за даними трудової книжки позивача з 21 травня 2021 року взято на облік до Новоайдарського РЦЗ та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (запис № 14).
Позивачка звернулася до керівника Щастинської МВЦА із заявою від 21 травня 2021 року за отриманням довідки щодо виплати/невиплати грошової компенсації за статтею 33 Закону України «Про статус місцевих депутатів місцевих рад» та причини відмови в її виплаті (а.с. 21).
Листом від 24 травня 2021 року № 885/01 повідомлено позивача про відсутність підстав для нарахування компенсації, оскільки повноваження позивача, як депутата місцевої ради, припинено не після закінчення депутатського терміну відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (а.с. 22).
З трудової книжки позивача та довідки Комунального закладу «Передільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області» від 17 березня 2021 року № 15 встановлено, що до обрання депутатом Передільської сільської ради позивач працювала вчителем начальних класів в Передільській середній школі, в якій на час припинення повноважень позивача, як депутата місцевої ради, вакансія вчителя початкових класів відсутня, тому відсутня можливість її працевлаштування за попереднім місцем роботи (а.с. 18-20, 23).
З довідок Щастинської МВЦА від 13 серпня 2021 року № 86, без дати та номера судом встановлено, що позивачка за два місяці, що передували місяцю припинення її повноважень як голови Передільської сільської ради отримала заробітну плату в загальній сумі 39690,00 грн., а саме: за 19 робочих днів січня 2021 року 19845,00 грн., у тому числі: 7500,00 грн. посадового окладу, 600,00 грн. надбавки за ранг, 3240,00 грн. надбавки за вислугу років, 8505,00 грн премії; за 20 робочих днів лютого 2021 року 19845,00 грн., у тому числі: 7500,00 грн. посадового окладу, 600,00 грн. надбавки за ранг, 3240,00 грн. надбавки за вислугу років, 8505,00 грн. премії; сума середньоденного заробітку 1017,69 грн; сума середньомісячної заробітної плати 19845,00 грн. (а.с. 30, 50, 51-52).
Наведені обставини сторонами не оспорюються. Позивач не оспорює факт припинення його повноважень як посадової особи місцевого самоврядування. Спірним у справі є виплата позивачу середньої заробітної плати у відповідності до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
За приписами статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 280/97-ВР на сільських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачу попередня робота (посада) або інша рівноцінна робота (посада) надана не була, то в силу приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», вона має право на збереження протягом шести місяців середньої заробітної плати, яку одержувала на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Водночас, висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачка з 21 травня 2021 року реалізувала своє право на отримання допомоги по безробіттю, то вона має право на отримання, передбаченої частиною другою статті 33 Закону № 93-IV грошової компенсації з 03 березня 2021 року по 20 травня 2021 року включно, а не протягом шести місяців, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.
Аналіз положень статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право депутата місцевої ради на надання йому, після закінчення його повноважень за виборною посадою, попередньої або рівноцінної роботи (посади), а за її відсутності - збереження за ним середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування. Підставою для припинення таких виплат є працевлаштування колишнього депутата місцевої ради в період гарантованого шестимісячного строку для працевлаштування; виникнення права на пенсійне забезпечення або призначення пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону; закінчення гарантованого шестимісячного строку для працевлаштування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у спірний період не була працевлаштована, в силу віку не мала права на пенсійне забезпечення, докази перебування на обліку та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років, не надані.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» за позивачкою на період працевлаштування зберігається середня заробітна плата, яку вона одержувала на виборній посаді, але не більше шести місяців.
Реєстрація позивачки у центрі зайнятості та виплата допомоги по безробіттю відповідно до Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на думку колегії суддів, не позбавляє її гарантій, встановлених ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Колегія суддів вважає, що положеннями ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено вичерпний перелік підстав, коли не зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, серед яких відсутнє призначення допомоги по безробіттю відповідно до Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Церковної Антоніни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021р. у справі №360/4730/21 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021р. у справі №360/4730/21 - змінити.
Абзац другий резолютивної частини Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021р. у справі №360/4730/21 викласти в наступній редакції: «Стягнути з Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період працевлаштування, але не більше шести місяців, з 03 березня 2021р. в сумі 119070,00 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч сімдесят) гривень 00 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021р. у справі №360/4730/21 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена 22 лютого 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко