22 лютого 2022 року справа №200/6694/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року у м. Слов'янську) у справі № 200/6694/21-а (суддя в І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області (далі - Управління), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат позивачу;
- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 02.01.2015 з урахуванням раніше виплачених сум;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати позивачу щомісячних страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області, де отримував щомісячні страхові виплати до 2015 року. 02.01.2015 позивачу незаконно припинено виплату щомісячних страхових виплат. Зазначив, що висновком МСЕК від 14.01.2013 йому було встановлено стійку втрату працездатності у розмірі 20 % до 02.01.2015, повторні огляди МСЕК позивач проходив на непідконтрольній українській владі території (в м. Єнакієве).
Відтак, позивач вважав, що страхові виплати за період з 02.01.2015 припинено з підстав, що не передбачені законодавством.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 02.01.2015.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16.
Зобов'язано Управління нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 02.01.2015 з урахуванням раніше сплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що постановою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16 позивача було знято з обліку у зв'язку з закінченням дії довідки МСЕК. Враховуючи, що позивачем після 02.01.2015 не було надано відповідної довідки МСЕК, сума страхової виплати не призначалась. Крім того, на протязі всього цього часу з 02.01.2015 позивачем не приймались дії щодо підтвердження свого права та надання відповідної довідки разом з заявою на продовження отримання страхової виплати.
Апелянт наголошує, що суд першої інстанції не дослідив правовий статус органу, який видав позивачу документи (довідки МСЕК), що створили юридичні наслідки за висновками судового рішення, не з'ясував, якими нормативними актами керувалися органи на окупованій території, встановлюючи ОСОБА_1 втрату працездатності, чи не суперечать вони законодавству України, яке регулює питання та критерії встановлення інвалідності.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (МСЕК №3 м. Донецька) від 12.12.2011 № 046775 ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності з 23.11.11. до 01.01.2013 (а.с.16-17).
Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (МСЕК м. Єнакієве) від 14.01.2013 № 121748 позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності з 02.01.2013 по 02.01.2015 (а.с.18-19).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 23.01.2013 № 0531/43572/43572/10 ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1306,60 грн у термін з 02.01.2013 по 02.01.2015 включно (а.с.47).
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (МСЕК м. Єнакієве) від 03.02.2015 № 234784 позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності з 03.01.2015 по 03.02.2017 (а.с.20-21).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16 припинено виплату ОСОБА_1 щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 03.01.2015 у зв'язку з закінченням терміну довідки МСЕК (а.с.48).
Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги виданою Міністерством охорони здоров'я ДНР Республіканський центр МСЕК від 22.02.2017 № 039857 ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності з 03.02.2017 по 01.03.2019 (а.с.22-23).
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги виданою Міністерством охорони здоров'я ДНР Республіканський центр МСЕК від 20.03.2019 № 048171 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності з 01.03.2019 по 01.04.2021 (а.с.24-25).
Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги виданою Міністерством охорони здоров'я ДНР Республіканський центр МСЕК від 24.03.2021 № 048349 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності з 01.04.2021 по 01.04.2023 (а.с.26-27).
Листом Управління від 05.05.2021 № 01-04/15-926 позивача повідомлено, що попередня втрата працездатності позивачу встановлено з 02.01.2013 по 02.01.2015. В подальшому для підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я позивач не звертався, що і стало причиною несплати страхових виплат. Документи МСЕК, видані на території, непідконтрольній українській владі, не можуть створювати правових наслідків у відносинах між Управлінням та позивачем (а.с.30).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого.
Фактично позивачу відмовлено у виплаті страхових виплат за минулий період.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
За приписами частини п'ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком […].
Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Судами встановлено, що позивачу не виплачено страхові виплати з 02.01.2015, що є порушенням вимог частин п'ятої, сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV, оскільки ці виплати зупинені органами Фонду соціального страхування України та не отримані позивачем за відсутності його вини.
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачеві щомісячних страхових виплат, але, враховуючи, що припинення виплат з 02.01.2015 пов'язано з прийняттям постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 №0531/43572/43572/16, тому з метою належного захисту прав позивача місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві щомісячних страхових виплат з 02.01.2015 та визнання протиправною та скасування постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16.
Згідно з частиною шостою статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Судами встановлено, що медико-соціальною експертною комісією підтверджено позивачеві втрату працездатності до 01.04.2023, що є підставою для продовження строку проведення страхових виплат з дня їх припинення, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду.
Слід зазначити, що судом прийнято в якості доказу, наданого на підтвердження втрати працездатності безстроково, довідки від 03.02.2015 № 234784, від 22.02.2017 № 039857, від 20.03.2019 № 048171 та від 24.03.2021 № 048349, які видані органами, які знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, з огляду на «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Отже, відмова в продовженні строку проведення страхових виплат з дня їх припинення порушує право позивача на їх отримання, що є підставою для задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві щомісячних страхових виплат з 02.01.2015.
Викладене є підставою для задоволення похідної вимоги про зобов'язання відповідача поновити позивачеві нарахування та виплату щомісячних страхових виплат за періоди з 02.01.2015 з урахуванням раніше сплачених сум.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми страхових виплат не заявлялись, тому правові підстави для застосування вказаним норм відсутні.
Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року в справі № 200/6694/21-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 22 лютого 2022 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук