Апеляційне провадження № 33/824/704/2022
Справа 752/26638/21 Головуючий в суді І інстанції Токман Ю.Ф.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
21 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сердюк Юлії Анатоліївни, розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 рокуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та стягнуто судовий збір в сумі 454 грн.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 10 жовтня 2021 року о 16 год. 15 хв., керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві на мосту Південний, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
У апеляційній скарзі, поданій 10 січня 2022 року засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 вказував на прийняття постанови судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР (безпечний інтервал), однак суддя встановив, що ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем. Говорячи про обставини, за яких сталась ДТП, то він рухався в крайній лівій смузі, дотримуючись належного інтервалу, і коли побачив, як автомобіль, який їхав попереду, почав аварійно гальмувати, він також почав гальмувати. Однак гальмівного шляху йому не вистачило, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat, тому звинувачувати його в порушенні ПДР, а саме п. 13.1, підстав немає.
Вказував, що в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути пояснення свідків, показання технічних приладів, проведена за необхідності відповідна експертиза, проте судом не були досліджені дані докази, які могли вплинути на винесення справедливого рішення по даній справі. Не дослідивши вищевикладені докази, суд обмежив доступ до справедливого суду та захист його законних прав, свобод та інтересів. Вимоги п. 13.1 щодо порушення інтервалу та дистанції він не порушував і тому є доказ - схема ДТП, на якій зафіксовано, що автомобіль скоїв зіткнення з його автомобілем, а не навпаки.
Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що при розгляді справи зазначеної категорії необхідно з?ясувати всі обставини, в тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертизи. Суд порушив обов'язкові вимоги цієї постанови.
Посилався на рішення ЄСПЛ «Кобець проти України», «Коробов проти України», «Надточій проти України», «Кутіч проти Хорватії», «Меньшакова проти України».
На підставі вищевикладеного просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
До апеляційної скарги додане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що 20 грудня 2021 року ним було направлено апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку, але 04 січня 2021 року він отримав лист Київського апеляційного суду разом з повернутою апеляційною скаргою в зв'язку з тим, що подав її до вищезазначеного суду не через Голосіївський районний суд м. Києва, як передбачено ст. 294 КУпАП, таким чином, він був позбавлений права на апеляційне оскарження. При цьому в реквізитах апеляційної скарги було вказано подання до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки засобами поштового зв'язку протягом десяти днів з дня винесення постанови, а саме 20 грудня 2021 року, подав апеляційну скаргу, яка була повернута йому листом Київського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.
Крім того, до апеляційної скарги додане клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме показання технічного приладу - регістратора (70mai Mini Dash Cam, модель Midrive), а саме відео з місця ДТП, яке перенесено на диск, посилаючись на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі ті, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У справі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відеодокази з місця ДТП. Наявність даного доказу є необхідною умовою для встановлення його невинуватості як учасника ДТП.
З метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи апеляційний суд приймає надані ОСОБА_1 докази і надає їм оцінку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 1.10 ПДР безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру;
безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сердюк Ю.А., дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 207142 від 10 жовтня 2021 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце зіткнення та положення транспортних засобів після їх зіткнення, зокрема Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_3 Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди (Mitsubishi Lancer - передній бампер, капот, решітка радіатора, передня ліва фара, переднє ліве крило, Volkswagen Passat - задній бампер), відомості щодо освітлення (денне); наявність зовнішнього освітлення проїжджої частини та тротуару в темний час доби (є), стан покриття проїзної частини (сухе), наявність дорожнього огородження вздовж проїжджої частини (є), наявність пішохідного огородження вздовж тротуару або розділювальної смуги (є), наявність дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі (немає), наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі (немає), наявність наземного пішохідного переходу з дорожніми знаками та розміткою (немає), наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини (є), наявність горизонтальної розмітки на пішохідному переході (немає), наявність світлофорного об'єкта (не працював), наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП (немає); дана схема підписана уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень та заперечень, щодо розташування зазначених транспортних засобів;
поясненнями водія ОСОБА_1 , який зазначив, що 10 жовтня 2021 року о 15:54, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по Південному мосту зі сторони Видубичів в сторону Славутича їхав у крайній лівій смузі, дотримуючись дистанції, почув скрегіт коліс та побачив попереду аварійне гальмування транспортного засобу, також почав гальмувати, але гальмівного шляху не вистачило, через що сталося зіткнення, всього в аварії 4 автомобіля, його останній, має запис ДТП;
поясненнями водія ОСОБА_2 , який зазначив, що 10 жовтня 2021 року о 16:30, керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 50 км/год.; перед ним різко почав гальмувати білий автомобіль Toyota д.н.з. НОМЕР_4 , він одразу почав гальмувати, однак автомобіль, що рухався попереду, загальмував надто швидко, і загальмувати він не встиг, що призвело до ДТП, і ззаду в нього в?їхав автомобіль Lancer д.н.з. НОМЕР_1 ;
поясненнями водія ОСОБА_3 , який пояснив, що 10 жовтня 2021 року о 16:04, керуючи автомобілем Toyota Prado д.н.з. НОМЕР_4 , їхав по Південному мосту з правого на лівий берег Дніпра, переді мною різко зупинився автомобіль Land Rover Discovery д.н.з. НОМЕР_5 , він загальмував біля самого бамперу, на гальмівний шлях пішла вся дистанція, але після цього відчув два удари ззаду з інтервалом в декілька секунд, після зіткнення ззаду передній бампер його автомобіля торкнувся автомобіля, що стояв попереду. Ззаду в нього в'їхав автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , а за ним був автомобіль Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 .
поясненнями водія ОСОБА_4 , яка пояснила, що 10 жовтня 2021 року о 16:15, керуючи автомобілем Land Rover Discovery д.н.з. НОМЕР_5 , рухалася в м. Києві по Південному мосту з правого на лівий берег, вимушена була загальмувати, тому що перед нею виникла перешкода, автомобіль, що рухався попереду, різко загальмував, через декілька секунд відчула удар позаду, загальмувала одразу;
оптичним диском, наданим ОСОБА_1 , з записом відеореєстратора, на якому зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення повинні були додані пояснення свідків та показання технічних приладів, проведена за необхідності відповідна експертиза, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, тобто, виходячи з аналізу наведених вимог закону, пояснення свідків в протоколі про адміністративне правопорушення не передбачене взагалі, а зазначення адрес свідків - лише в разі наявності останніх.
Апеляційний суд приймає до уваги, що клопотань про проведення експертизи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заявлено.
Апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не були досліджені докази, які могли вплинути на винесення справедливого рішення по даній справі, і що внаслідок не дослідження цих доказів судом обмежено доступ до справедливого суду та захист законних прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , порушено обов'язкові вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14. Так, зі змісту постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року вбачається, що судом першої інстанції були досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи, та надано їм належну правову оцінку, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , що перебувало у причинному зв'язку із наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, а також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Наданий ОСОБА_1 на оптичному диску відеозапис дорожньо-транспортної пригоди правильних висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки із нього не можна дійти висновку про дотримання ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДР та неможливості уникнути зіткнення з автомобілем, що рухався попереду.
Про порушення ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР, що призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, свідчить схема дорожньо-транспортної пригоди, без зауважень підписанавсіма учасниками дорожньо-транспортної пригоди, на якій відображено розташування автомобілів на проїзній частині після зіткнення, із якої вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом, який знаходився попереду.
Про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, свідчить і відсутність гальмівного шляху на схемі дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги, що інший автомобіль скоїв зіткнення з його автомобілем, а не навпаки, є необґрунтованими і спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, в тому числі і відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, наданим самим ОСОБА_1 .
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи ОСОБА_1 про порушення ПДР іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди, а саме, що він здійснив різке гальмування, в результаті чого відбулося зіткнення, не виключають обов'язку останнього враховувати дорожню обстановку та дотримуватися безпечної дистанції.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам, а доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 почав гальмувати одразу, побачивши, як автомобіль, що рухався попереду, здійснив аварійне гальмування, однак гальмівного шляху йому не вистачило і звинувачувати його в порушенні п. 13.1 ПДР підстав немає, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і з невідповідністю фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Наведене вказує на безпідставність апеляційної скарги, доводи якої направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє посилання в апеляційній скарзі на рішення Європейського суду з прав людини в справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Надточій проти України».
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Апеляційним судом враховується рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційним судом враховується, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 27, 33 КУпАП при накладенні стягнення врахував характер вчиненого правопорушення, а тому обґрунтовано призначив йому стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП
Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети: виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Підстави для закриття провадження в справі відсутні.
Постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 13.1 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.