Справа №357/13886/21 Суддя І інстанції Клепа Т.В.
Провадження №33/824/890/2022 Доповідач Ковальська В.В.
09 лютого 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю захисника Гажали Ю.Б., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гажали Ю.Б. на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2021 року про визнання винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою судді, 03 листопада 2021 року о 00 годині 19 хвилин року в м. Біла Церква, Київської області, по вулиці Грушевського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ-21093 д.н.з. « НОМЕР_1 » у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alkotest Drager 7510 ARLM 0298, результат 2,150/00, тест №300. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Гажала Ю.Б. просить постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2021 року у справі щодо ОСОБА_1 скасувати, як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що доказів керування автотранспортним засобом ОСОБА_1 працівниками поліції до суду не надано, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження факту керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, оскільки з переглянутого у судовому засіданні запису відеофіксації складання протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається, що ОСОБА_1 керував автотранспортним засобом.
Окрім того, вказаний відеозапис не відповідає принципу безперервного фіксування всіх обставин, починаючи із зупинки водія, тому не містить та не підтверджує обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також апелянт вказує на те, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема, наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування, однак даних про тимчасове затримання транспортного засобу, належного ОСОБА_1 ані протокол про адміністративне правопорушення, ані матеріали справи не містять, лише у протоколі міститься запис про те, що автомобіль передано тверезому водію.
Окрім того, як вбачається з протоколу серії ААБ №292731 від 03 листопада 2021 року час вчинення адміністративного правопорушення зазначено 03 листопада 2021 року о 00 год. 19 хв., проте як убачається з відеозапису, матеріали складаються 04 листопада 2021 року, що не відповідає встановленим, згідно постанови обставинам, тобто час містить розбіжності і фактично містить розбіжності.
До початку апеляційного розгляду захисник Гажала Ю.Б. подав клопотання військового колективу 1 механізованого батальйону військової частині НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів для застосування заходів громадського впливу.
Заслухавши поясненнязахисника Гажали Ю.Б., який підтримав клопотання та апеляційну скаргу і наполягав на задоволенні апеляційної скарги та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання та апеляційна скарга до задоволення не підлягають, а постанову судді слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2021 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №292731 від 03 листопада 2021 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, роздруківкою із технічного приладу "DragerAlcotest7510 ARLM 0298" тесту від 03.11.2021, яким встановлено 2,15 0/00, актом огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою ОСОБА_2 , рапортом від 03.11.2021, відеозаписом з боді камери №1113025623/941.
Доводи захисника про відсутність доказів керування автотранспортним засобом ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував того, що керував транспортним засобом, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, погоджується на такий огляд на місці зупинки транспортного засобу та повідомляє, що тільки-но приїхав з "виїзда".
При цьому ОСОБА_1 допускав, що тест на алкоголь може бути позитивним, оскільки він вживав спиртні напої два дні тому, а в його організмі алкоголь може триматися до трьох днів.
В рапорті поліцейського Тимощука Є. від 03 листопада 2021 року зазначено, що у процесі патрулювання по бульвару Грушевського в м. Біла Церква був виявлений автомобіль ВАЗ-21093 д.н.з. « НОМЕР_1 », який рухався з технічними несправностями. Після зупинки транспортного засобу було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що водій дав згоду. При застосуванні приладу "Drager"тест виявився позитивним - 2,15 0/00..
Що стосується доводів захисника щодо безперервності відеозапису з нагрудної камери поліцейського, то суддя апеляційного суду відмічає, що на відеозапису зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та, власне, обставин складання протоколу.
Доводи апеляційної скарги про відсутність даних про тимчасове затримання транспортного засобу, належного ОСОБА_1 є неспроможними.
Так, згідно з ч. 1 ст. 265-2 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу може мати місце у виключних випадках, якщо розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху тощо, проте в матеріалах справи відсутні дані про обставини, які могли бути підставами для тимчасового затримання автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .
Натомість, матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем «ВАЗ-21093» д.н.з. НОМЕР_1 , як того вимагає ч. 1 ст. 266 КУпАП, а автомобіль був переданий під розписку ОСОБА_2 , який зобов'язувався доставити автомобіль за адресою АДРЕСА_2 , а водія не допускати до керування автомобілем.
Посилання захисника на розбіжності у часі вчинення адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення є слушними, проте такі розбіжності є технічною помилкою, по що захисник заявляв і судовому засіданні першої інстанції.
Окрім того, такі розбіжності не впливають на висновок, викладений у постанові судді районного суду, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника Гажали Ю.Б. про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незаконність та необґрунтованість постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2021 року не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, відтак підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Що стосується клопотання військового колективу І механізованого батальйону військової частині НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів для застосування заходів громадського впливу, то суддя апеляційного суду вважає, що вказане клопотання не може бути задоволеним, оскільки чинними законами України у військових частинах не передбачено самоврядування, у тому числі, у формі загальних зборів колективу.
Окрім того, враховуючи обставини справи та характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя апеляційного суду вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_1 вимог ст. 21 КУпАП, якою передбачено передачу матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання військового колективу 1 механізованого батальйону військової частині НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів для застосування заходів громадського впливу залишити без задоволення.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гажали Ю.Б. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суд В.В. Ковальська