ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 лютого 2022 року м. Київ № 640/8206/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до Кваліфікаційно-дисципліної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України
третя особа ОСОБА_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Національне антикорупційне бюро України з позовом до Кваліфікаційно-дисципліної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України третя особа ОСОБА_1 в якому просило: визнати протиправним та скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисципліної комісії адвокатури Київської області від 12.03.2020р. № 70/2020р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки адвокатом ОСОБА_1. грубо порушено присягу адвоката, приписи Правил адвокатської етики, що підриває авторитет та імідж інституту адвокатури.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки під час прийняття оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.
Третьою особою подано пояснення на адміністративний позов в якому зазначено, що доводи позивача щодо порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатською етики, а також наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку є необґрунтованими, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а відтак підстави для його скасування відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним пiдроздiлом детективiв Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримiнальному провадженнi № 52017000000000147 за фактом можливого замаху на вчинення розтрати коштiв державного підприємства в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.15. ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.
В рамках вказаного кримінального провадження, 03.09.2019р. детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яке займає ТОВ «Беной», директором та учасником якого с ОСОБА_2 .
Зазначена слідча дія здійснювалась на пiдставi ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду мiста Киева вiд 19.08.2019р. про дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою. Пiд час проведення обшуку були присутні адвокати ОСОБА_1 (до 16.46 хв.) та ОСОБА_3
3 результатами обшуку, в особистому портфелі директора ТОВ «Беной» ОСОБА_2 виявлено портативний зовнішній накопичувач інформації «WD Elements» SN: wХТТА1788543 (далi - накопичувач інформації). Будь-яких зауважень щодо вилучення вказаного накопичувача інформації від учасників слідчої дії (в тому числі адвоката ОСОБА_1.) не надходило.
Під час подальшого огляду накопичувача інформації встановлено документи та інформацію щодо господарської діяльності ТОВ «Беной», його клієнтської бази, навчальних програм щодо програмного забезпечення, архівних файлів документів за місцем попередньої роботи ОСОБА_2 , а також файли, які стосуються його особистого життя. Вказаний накопичувач інформації визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
25.09.2019р. до Національного антикорупційного бюро України надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_1. та його представника адвоката ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна в якому зазначено, що накопичувач інформації належить адвокату ОСОБА_1 , який згідно з договором про надання правової допомоги № 11-10/17 від 11.10.2017р. року надає правову допомогу гр. ОСОБА_2 . Задовго до проведення обшуку він був переданий адвокатом ОСОБА_1. своєму клієнту ОСОБА_2 для того, щоб останній завантажив на нього копії документів для виконання адвокатом ОСОБА_1. доручення в рамках існуючого договору про надання правової допомоги. На даному носії інформації містяться відомості, які становлять адвокатську таємницю. До клопотання долучено протокол опитування ОСОБА_2 від 17.09.2019р.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 27.09.2019р. у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1. та його представника адвоката ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна відмовлено.
З огляду на вказане, адвокат ОСОБА_4, яка діє в інтересах власника майна адвоката ОСОБА_1 звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна.
Однак, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.10.2019р. у справі № 4910/211/19, провадження1-кс/991/1006/19 у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, відмовлено.
10.01.2020р. на адресу Дисциплінарної палати надійшла скарга Національного антикорупційного бюро України щодо поведінки адвоката ОСОБА_1. від 18.12.2019р. вих. № 01-252/44938.
Так, в обґрунтування поданої скарги, заявник зазначив, що адвокат ОСОБА_1. у процесі надання правової допомоги ОСОБА_2 вчинив дії, направлені на перешкоджання здійснення досудового розслідування. При цьому, у своїх намаганням заволодіти речовим доказом (зовнішнім накопичувачем інформації «WD Elements» S/N: WXT1А1788543), адвокат вчинив дії по введенню в оману як органу досудового розслідування, так і суду, що на думку скаржника свідчить про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а відтак необхідність притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Кваліфікаційно-дисципліної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України від 12.03.2020р. № 70/2020 в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката - відмовлено.
Позивач вважаючи вищезазначене рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд зазначає таке.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регламентовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI)
Згідно ч.1, 3 статті 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
За приписами статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Відповідно до ч.1, 2 статті 26 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч.1, 2 статті 33, ч.1, 2 статті 34 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 статті 36, статті 37, статті 38 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів 30.08.2014р. рішенням Ради адвокатів України затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність № 120 (далі - Положення № 120).
Відповідно до п. 7 Положення № 120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення № 120).
За приписами ч.1,3 статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
З матеріалів справи вбачається, що суть дисциплінарного проступку, на думку відповідача, полягає в грубому порушенні присяги адвокатом ОСОБА_1 , порушення Правил адвокатської етики, зокрема, ч. 3 ст. 7, ч. 4 ст. 12, ст. 25, 45, ч. 3 ст. 47 Закону № 5076-VI, зокрема, адвокат ОСОБА_1. у процесі надання правової допомоги ОСОБА_2 вчинив дії, направлені на перешкоджання здійснення досудового розслідування. При цьому, у своїх намаганням заволодіти речовим доказом (зовнішнім накопичувачем інформації «WD Elements» S/N: WXT1А1788543), адвокат вчинив дії по введенню в оману як органу досудового розслідування, так і суду.
Водночас, судом враховується, доводи відповідача викладені в оскаржуваному рішенні про те, що всі дії, які вчиняв адвокат з метою повернення накопичувана інформації здійснювались виключно в рамках закону та у спосіб, визначений КПК України. При цьому, вказане не може бути розцінено, як дії по знищенню речових доказів, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного не надано.
Таким чином, факт використання адвокатом методів чи засобів, які суперечать чинному законодавству України або Правилам адвокатської етики скаржником не доведено.
Крім того, судом враховується, що суддя Вищого антикорупційного суду відмовляючи позивачу та його представнику в задоволенні скарги на бездіяльність слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна враховувалось виключно те, що «…зовнішній накопичувач інформації «WD Elements» S/N: WXTIA1788543, який було вилучено в ході обшуку 03.09.2019 року у ОСОБА_2 , є технічним носієм інформації, на відшукання та вилучення якого був наданий дозвіл слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва в ухвалі 19.09.2019 року, оскільки містить інформацію, на відшукання якої було надано дозвіл» та те, що «…станом на час проведення обшуку адвокатом ОСОБА_1. не була озвучена інформація викладена в протоколі опитування від 17.09.2019р., відповідно до якого ОСОБА_2 повідомив адвокату ОСОБА_4, що адвокат ОСОБА_1. задовго до проведення обшуку працівниками НАБУ надав йому портативний накопичувач «WD Elements» S/N: WXTIA1788543, щоб він міг скопіювати копії документів для надання йому правової допомоги».
При цьому, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження або спростування приналежності вказаного вище накопичувача інформації адвокату ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач під час перевірки відомостей, викладених у скарзі Національного антикорупційного бюро України, здійснив усі дії, передбачені ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при цьому, скаржником не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову Національного антикорупційного бюро України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська