ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2022 року м. Київ № 640/4148/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня з 2015 року по 2021 рік, яка передбачена статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 46849,00 грн.;
- стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня з 2015 року по 2021 рік як учаснику бойових дій, з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 46849,00, з врахуванням проведених виплат, а саме: за 2015 рік у розмірі 4745,00 грн., за 2016 рік у розмірі 5650,00 грн., за 2017 рік у розмірі 6560,00 грн., за 2018 рік у розмірі 6865,00 грн., за 2019 рік у розмірі 7485,00 грн., за 2020 рік у розмірі 8190,00 грн. та в 2021 році у розмірі 7354,00 грн.;
- прийняти рішення про стягнення із Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 10000,00 грн. відшкодування моральної шкоди;
- заблокувати рахунки Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради у разі несплати недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня;
- зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради перерахувати недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій в розмірі 46849,00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , наведеного у додатку.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: <...> зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Статтею 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта).
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано: до позовної заяви додано незасвідчені копії доказів.
Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною першою статті 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Нормами цієї ж статті Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.
З поданої позовної заяви вбачається, що заявлена позивачем прохальна частина позову, зокрема "заблокувати рахунки Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради у разі несплати недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня" не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк визначений позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не відповідає вимогам частини першої статті 5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог КАС України.
Позивачем в якості відповідача визначено Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до Положення про Департамент соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.02.2013 №175 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.06.2020 № 805), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з Міністерством соціальної політики України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Згідно із пунктом 6 Положення про Департамент, Департамент виконує координаційно-методичні функції та проводить моніторинг у сфері надання та виплати, зокрема, забезпечує організацію виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", а також виплати винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».
При цьому, згідно з пунктом 1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 № 65 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.03.2017 №349) Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є бюджетною організацією та підпорядковується Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з підпунктами 3.1, 3.2 пункту 3 цього Положення головними завданням Центру є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів для виплати всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат.
Згідно з підпунктом 4.9 пункту 4 Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
Таким чином, саме Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є державною установою, яка здійснює перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а не Департамент соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
З урахуванням зазначеного позивачеві необхідно визначитись із належним складом відповідачів у даній справі та з вимогами заявленими до кожного із них.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
За змістом наведених норм строк звернення до адміністративного суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем оскаржуються дії відповідача, зокрема, щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2015-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, заявлено вимоги про зобов'язання здійснити виплату.
На думку суду, позивач міг та повинен був дізнатись про порушення права на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2015-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком після отримання такої допомоги.
За твердженням позивача, перебіг строку звернення до суду з даним позовом підлягає обрахуванню саме з 30.09.2021. Однак, суд зазначає, що такі твердження позивача стосуються виплати разової грошової допомоги до 5 травня лише за 2021 рік.
Як уже вказав суд, про порушене право позивач міг та повинен був дізнатись після отримання допомоги у 2015-2020 роках. Позивачем не наведено обставин, які свідчать про об'єктивність причин, які перешкоджали позивачу реалізувати своє право протягом шестимісячного строку звернутись до суду (наприклад, постанови Верховного Суду від 22.07.2021 справа №420/718/21, від 03.10.2019 справа №577/3931/16-а).
Позовна заява подана до суду 01.02.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого для звернення з позовом до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене правове регулювання та висновки суду, позивач має право подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині визначення кола відповідачів, змісту позовних вимог до кожного з них та в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог КАС України;
належним чином засвідчені копії доказів доданих до позовної заяви в кількості примірників для суду та відповідача;
заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів у частині вимог щодо визнання протиправними дій та виплати грошової допомоги до 5 травня за 2015-2020 роки.
Виправлену позовну заяву слід подати в кількості примірників для суду та відповідача.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя В.А. Донець