ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
08 лютого 2022 року м. Київ№ 640/22493/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс»
(03148, м. Київ, просп. Леся Курбаса, 1-б, кв. 278)
до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,
33/19)
про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним наказ Головного управління ДПС у місті Києві №2860 від 06 листопада 2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс»;
- скасувати наказ Головного управління ДПС у місті Києві №2860 від 06 листопада 2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що спірний наказ №2860 від 06 листопада 2019 року виданий на підставі оскарженої та скасованої ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року після оголошення ухвали Київського апеляційного суду 11 листопада 2019 року став незаконним.
Згідно позиції платника податку, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 06 листопада 2019 року №2860 Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки перевірка призначена та проводиться за відсутності для цього законодавчо визначених підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу вказав, що оскаржуваний наказ прийнято з урахуванням всіх обставин справи, адже у контролюючого органу є право на оцінку пояснень та їх документальних. Водночас, виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наявними поясненнями та документальними підтвердженнями.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на виконання ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року в справі №760/29643/18, що винесена по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018110000000001 від 04 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, видано наказ №2860 від 06 листопада 2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» з 12 листопада 2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.
Вищевказаний наказ є предметом оскарження в межах даної адміністративної справи, в ході розгляду та вирішення якої судом встановлено, що наказ на проведення перевірки реалізовано.
Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на виконання ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року в справі №760/29643/18, що винесена по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018110000000001 від 04 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі наказу №2860 від 06 листопада 2019 року Головного управління ДПС у місті Києві, у період з 12 листопада 2019 року по 18 листопада 2019 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс», за результатами якої складено акт перевірки від 25 листопада 2019 року №130/26-15-05-01-04/25409368.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17.
Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду, згідно постанови від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно тлумачити у ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).
Згідно із частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів касаційної інстанції при розгляді цієї справи звернула увагу на наявність правового висновку щодо застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому, необхідно зазначити, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.
Як підтверджується змістом наявних у справі документів, спірний наказ на проведення перевірки реалізовано шляхом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у період з 12 листопада 2019 року по 18 листопада 2019 року.
Суд звертає увагу позивача, що у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17 зазначено, що хоча Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не може бути розглянуте і вирішене судом.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, суд приходить висновку, що провадження по даній справі слід закрити та роз'яснити позивачеві, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі №640/22493/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Промінтерсервіс» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у місті №2860 від 06 листопада 2019 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук