ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення матеріалів без руху
08 лютого 2022 року м. Київ № 640/4362/22
Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазін О.А., розглянувши матеріали, що надійшли через підсистему "Електронний суд" від
ОСОБА_1
до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправними дій, припинення дій, визнання незаконним факту, зобов'язання вчинити певні дії, відновлення роботи, визнання нарахування за послугу,-
Перевіркою системи КП «ДСС» встановлено, що через підсистему «Електронний суд» 04.02.2022 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до суду надійшли матеріали із назвою: «Позовна заява про визнання незаконним відключення від послуг ЖКГ (енергопостачання, водовідведення, газопостачання тощо)», яка звернута до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДР: 22883141).
За вказаними матеріалами заявник просить:
1) визнати законним право позивача користуватися обов'язковою складовою комунальної послуги, якою є загально будинковий сміттєпровід як загально будинкове обладнання в будинку АДРЕСА_2 , та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку;
2) припинити дії відповідача, які передували прийняттю рішення про зміну складової тарифу, та скасувати п.7 рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 березня 2020 року, оформленого протоколом №13, в частині дії на загально будинкове неподільне майно співвласників будинку АДРЕСА_2 , який застосовано до власності співвласників та споживачів комунальних послуг без повідомлення мешканцям про п.7 протоколу №13 та без згоди мешканців будинку про їх позбавлення складової комунальної послуги та їх неподільної власності співвласників, шляхом заварювання та заборону користування загально будинковим сміттєпроводом, як власністю;
3) припинити дії, яка порушує право позивача користуватися загально будинковим сміттєпроводом в будинку АДРЕСА_2 , як обов'язковою складовою комунальної послуги та неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку;
4) визнати незаконним факт заварювання та заборону користування сміттєпроводом в будинку АДРЕСА_2 , як факт неналежного надання обов'язкової комунальної послуги;
5) зобов'язати відповідача вжити заходи для відновлення працездатності спільного неподільного майна, шляхом відновлення права мешканців користуватися своїм сміттєпроводом в будинку АДРЕСА_2 , та розварювання (відкриття та відновлення роботи) сміттєпроводу в будинку, як обов'язковою складовою комунальної послуги та неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку;
6) припинення дії відповідача, щодо ігнорування відновлення системи пожежогасіння та димовидалення в будинку АДРЕСА_2 , за обслуговування якої виставляється плата мешканцям щомісяця, яка не працює, а виконання припису ДСНС від 17.12.2019р. № 565 , щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідач не контролює та не виконує, як власник майна та підприємства - балансоутримувача в місті Києві;
7) відновити робото спроможність системи пожежогасіння та димовидалення в будинку АДРЕСА_2 на виконання припису ДСНС від 17.12.2019 № 65 по будинку для безпечного проживання мешканців будинку та робото спроможності системи пожежогасіння та системи димовидалення в будинку АДРЕСА_2 , як факт неналежного надання обов'язкових комунальних послуг для позивача;
8) визнати нарахування за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 без фактичного надання складової комунальної послуги з поливання двірником клумб і газонів, в т.ч. і взимку, який жодного разу нічого не поливав літом, робото спроможності системи пожежогасіння та системи димовидалення, які в будинку не працює більше 15 років, та сміттєпроводу, - незаконними;
9) зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до безпідставного позбавлення мешканців користуватися сміттєпроводом в будинку АДРЕСА_2 , відповідно до наказу Мінрегіону №16 від 6 лютого 2015 р, та відновити працездатність спільного майна мешканців будинку, шляхом відновлення права мешканців користуватися сміттєпроводом в будинку АДРЕСА_2 , та розварювання (відкриття та відновлення роботи) сміттєпроводу в будинку, зробити перерахунок надавачем послуг за ненадані послуги, повернути вкрадені кошти через систему пільг і субсидій до бюджету міста та країни, відповідно до п. 6,10, 11, 12,13 Постанови КМУ від 11 грудня 2013 р. № 970;
10) зобов'язати відповідача надати для ознайомлення копію проектну будівельну та землевпорядну документацію на будинок АДРЕСА_2 , як необхідну складову при формуванні тарифу комунальної послуги, та необхідну для відновлення обладнання пожежогасіння та димовидалення на виконання припису ДСНС від 17.12.2019 № 565, а також як обов'язок ознайомлення мешканців (в т.ч. позивача), з всією документацією на будинок для подальшої підготовки документів по будинку на розгляд загальних зборів співвласників для можливого прийняття рішення на загальних зборах співвласників по переходу мешканцями будинку на самоутравління (ОСББ , інше);
11) стягнути з відповідача 1 - Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київська міська державна адміністрація), на користь позивача - ОСОБА_2 500 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим слід зазначити наступне.
1. Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, крім іншого:
особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (п. 17);
особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (п. 37);
до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59);
відповідно до п. 61 р. IV «Перехідні положення» Положення до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості в суді.
Оскільки документи судді не надаються у паперовій формі, не роздруковуються та у судді відсутня можливість роздруковувати з огляду на загальновідоме недофінансування судів, а згідно вищезгаданого Положення матеріали роздруковуються за наявності можливості, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі - з копіями цих документів відповідно до кількості учасників.
2. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Разом з тим, матеріали із назвою «Позовна заява про визнання незаконним відключення від послуг ЖКГ (енергопостачання, водовідведення, газопостачання тощо)» не містять викладу обставин та обґрунтування кожної із заявленої вимоги.
Крім того, за матеріалами заявниця також просить суд, зокрема стягнути з відповідача 1 - Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), на користь позивача - ОСОБА_2 500 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Тобто, позивачем за даними матеріалами є ОСОБА_1 , натомість моральну шкоду просить стягнути на користь ОСОБА_2 , який не є позивачем у справі.
Відтак позовну заяву позиваці слід привести у відповідність до вимоги КАС України.
3. Більш того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаної вимоги позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.
Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що згідно з п. 1, 3. ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Крім того, позивачем зазначено про те, що відповідно до п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду
Разом з тим, по-перше, суд звертає увагу, що посилання позивача на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковим, з огляду на наступне.
Так, частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
В той же час, відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
При цьому, відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Пунктом 4 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;
Відповідно до п. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відтак, проаналізувавши вказані норми у їх взаємозв'язку, можна дійти висновку, що Закон України «Про захист прав споживачів» поширюються на відносини, що виникають між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
В той же час, Київська міська рада, відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про столицю України - місто Київ», діє, як представницький орган територіальної громади міста Києва. Адміністрація міста Києва є виконавчим органом Київської міської ради.
Київська міська державна адміністрація, враховуючи спеціальний статус Києва як регіону, здійснює повноваження, визначені статтею 119 Конституції України в порядку, встановленому цим Законом, а Київська міська рада контролює виконання цих повноважень (ч. 4 ст. 1 вказаного Закону).
Відтак, у даному випадку є очевидним, що Київська міська рада, не є суб'єктом господарювання відносно позивача.
З огляду на що відносини, які склалися між позивачем та Київською міською радою, не є відносинами, на які розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів», а відтак ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.
По-друге, відсутні підстави і для застосування до спірних правовідносин вимоги п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Частиною 5 ст. 21 КАС України обумовлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Цим положенням встановлено, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас, за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
З огляду на те, що предметом даного спору є також вимоги, які передують вимозі про відшкодування шкоди, позивачка не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні п. 13 .ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.07.2021 у справі № 580/563/21 (провадження К/9901/23298/21) та аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 30.12.2021 у справі № 9901/377/21.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2022 - 2481,00 грн.
За наданими матеріалами позивачем заявлено 7 (сім) вимог немайнового характеру.
Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 6946,80 грн.
4. Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, у наданих матеріалах із назвою «, що 12.06.2020 під вх. № 103/45 /КО-312 представником позивача був зареєстрований у балансоутримувача акт-претензія від мешканців будинку АДРЕСА_2 , на що нам надано відповідь від 16.06.2020 № 103/45-2200, де зазначено що балансоутримувач робить перерахунки за непрацюючий сміттєпровід.
Відтак, про порушення своїх прав позивачу було відомо у червні 2020 року, однак до суду з даним позовом позивач звернулася лише 04.02.2022, тобто, поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Натомість, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, вказані матеріали, які надіслані через електронний кабінет (підсистему "Електронний суд"), слід залишити без руху та на усунення недоліків запропонувати заявнику протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали подати:
1) позовну заяву у паперовій формі (вигляді) з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи із приведення її у відповідність до положень КАС України, зокрема, із викладом обставин та правовим обґрунтування кожної із заявленої вимоги, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі;
2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 6946,80 грн.;
3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись вимогами статей 160 - 162, ст. 171, 241 - 243, 248, п. 15. та п. 16 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України суд, -
1. Матеріали із назвою «Позовна заява про визнання незаконним відключення від послуг ЖКГ (енергопостачання, водовідведення, газопостачання тощо)»,- залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк - десяти днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків - як зазначено вище.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.
5. Зважаючи на прийняття Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, зокрема:
особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (п. 17);
до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу (сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів) або на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»);
оскільки відповідно до п. 61 р. IV «Перехідні положення» Положення до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості в суді, беручи до уваги те, що у судді відсутня можливість роздруківки таких документів, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування, документи подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
При цьому, днем вручення судового рішення є, крім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України).
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін