ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
07 лютого 2022 року м. Київ № 640/3850/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Арбітражний керуючий Бєлоусов Ігор Валентинович (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про скасування рішення Дисциплінарної комісії, оформлене протоколом від 01.11.2021 №108/11/21, про скасування висновків акту планової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 02.03.2021 № 09, акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 28.07.2021 №59-А, яким рекомендовано Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України включити до проекту наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Плану проведення перевірок діяльності арбітражного керуючого на І квартал 2022 року» планову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та наказ Міністерства юстиції України №226/7 від 24.01.2022 в частині включення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до плану перевірок діяльності арбітражних керуючих на І квартал 2022, як необґрунтовані рішення органу владних повноважень.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №226/7 від 24.01.2022 в частині проведення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в І кварталі 2022 року.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Водночас, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Надавши оцінку обґрунтованості доводам щодо необхідності вжиття відповідних заходів, за наявності поданих доказів, суд вважає, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які вказували б на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заявником не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б наявність очевидних ознак протиправності зазначеного рішення, що є однією із підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Водночас, наведені заявником доводи й аргументи підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про застосування заходів забезпечення позову на даній стадії.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко