ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 лютого 2022 року м. Київ № 640/32790/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Пономаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з ринку
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови
прийняв до уваги наступне:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження ВП №67309105 від 29.10.2021. Підставою звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з правомірністю та обґрунтованістю оскаржуваного акту індивідуальної дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2021 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки уповноважена особа не є боржником у виконавчому провадженні, боржником у виконавчому провадженні буде саме банк, який виводиться з ринку/ліквідується. Позивач вказує на те, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (рішенням Національного банку України прийнято постанову № 124-рш від 12.07.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"); Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2016 року № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку"). Отже, на переконання позивача, при винесенні державним виконавцем 29.10.2021 постанови про відкриття виконавчого провадження № 67309105 було порушено п. 4, 11 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою від 18.11.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду по суті на 23.12.2021 о 10:00 год.
На виконання вимог ухвали суду, 11.01.2022 до суду від відповідача надійшли матеріали ВП №67309105 .
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, у судове засідання не прибув.
24.01.2022 в судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до довіреності № 60-17944/21 від 30.12.2021 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в особі директора-розпорядника Рекрут Світлани Валерівни, яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважив адвоката Линника Ярослава Володимировича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №000928 від 27.07.2020) представляти інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його директора-розпорядника (в тому числі і в статусі члена адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
08.02.2022 Суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Постановою Шевченківського районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67309105 зі стягнення з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Паламарчука Віталія Віталійовича (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, Код за ЄДРПОУ 38619024 - належить ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ») у розмірі 24 000,00 грн. на користь Шевченківського РВ ДВС у м. Києві (копія постанови про відкриття ВП № 67309105 додається).
При відкритті виконавчого провадження № 67309105, на виконання ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зазначив боржником неплатоспроможний банк ПАТ «Банк Михайлівський» із кодом ЄДРПОУ 38619024, вказавши додатково в найменуванні юридичної особи, окрім організаційно-правової форми, ще і її орган управління - Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» адже відсутня інформація у постанові про відкриття виконавчого провадження № 67309105 від 29.10.2021 та в Автоматизованій системі виконавчих проваджень про дату народження уповноваженої особи Фонду та відсутня інформація, про реєстраційний номер облікової картки платника податків уповноваженої особи.
Позивач наголошує на тому, що державний виконавець не мав підстави для відкриття виконавчого провадження та у разі відкриття, мав закінчити виконавче провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", адже Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (рішенням Національного банку України прийнято постанову № 124-рш від 12.07.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"); Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2016 року № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку").
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно норм статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень частини другої статті 18 Закону "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Тобто, з наведеного слідує, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом "Про виконавче провадження" № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Підстави для закінчення виконавчого провадження наведені у статті 39 Закону Про виконавче провадження" № 1404-VIII.
Перелік вказаних підстав для закінчення виконавчого провадження є вичерпним. При цьому, кожна з таких обставин є самостійною та достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно частини 2 статті 39 Закону Про виконавче провадження" № 1404-VIII, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Судом досліджено, що на виконанні в Відділі перебуває виконавче провадження № 67309105 від 29.10.2021 з примусового виконання виконавчого листа № 520/4211/19, виданого 22.10.2019 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» подати до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому зазначити про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» що має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» шо має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ ''Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу «Суперкапітал» (новий) від 29.04.2016 № 980-032-000231023 у сумі 55770.90 грн.
У відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", 29.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Пункти 3, 4 ч. 1, п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", також покладають на державного виконавця обов'язок перевірки наявності у виконавчому документі та зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження для фізичних осіб - реєстраційного номера облікової картки платника податків, для юридичних осіб - код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону, виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові.
На виконання ст. ст. 97, 99 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку ліквідаційної процедури щодо банку, у випадку делегування повноважень, уповноважена особа здійснює повноваження органу управління банку.
Уповноважена особа Фонду поєднує у собі ряд функцій, у тому числі публічних та приватноправових. У адміністративних спорах Уповноважена особа Фонду виступає стороною провадження саме як суб'єкт владних повноважень. Однак, усі дії Уповноваженої особи Фонду, у тому числі і публічні, спрямовані на здійснення процедури виведення з ринку/ліквідації банку.
Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, у відповідності до положень ч. 2 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проводиться за рахунок банку в межах кошторису витрат.
Тобто, Уповноважена особа Фонду, діючи як суб'єкт владних повноважень, використовує для реалізації покладених на неї функцій та завдань фінансовий інструмент підконтрольного банку.
Боржником у виконавчому провадженні, у відповідності до абз, 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Суд зазначає, що боржником за вказаним виконавчим документом є Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» - Уповноважена особа фонду на ліквідацію банку призначається Фондом гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення повноважень спрямованих на ліквідацію банку та здійснення представництва його інтересів. Оскільки, боржником за виконавчим документом є Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» а не ПАТ «Банк Михайлівський», у державного виконавця були відсутні законні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 67309105 у відповідності до вимог пунктів 4 та 19 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вже зазначалось вище, згідно пункту 4 частини першої статті 39 Закону Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Таким чином, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 39 Закону Про виконавче провадження"№ 1404-VІІІ.
Водночас, відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Тож, виходячи з положень спеціального законодавства, суд зазначає, що уповноважена особа в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Відтак, суд дійшов висновку, що "банк" та "уповноважена особа Фонду" є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження, як одна особа.
У межах даного спору, суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2021 ВП № 67309105, з огляду на відсутність законодавчо мотивованих підстав для цього.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державні виконавці досліджують виключно форму і зміст виконавчого документа на предмет наявності у ньому обов'язкових реквізитів, і не наділені повноваженнями давати оцінку тому, чи правильно суд, який розглядав справу, визначив особу, якій належить виконати відповідний обов'язок, зазначив юридичну адресу фізичної особи або юридичної особи.
Наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, є підставою для звернення до суду, який видав виконавчий документ, з поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду з заявами: про роз'яснення судового рішення, про визнання виконавчого листа таким який не підлягає виконанню, про зміну способу виконання рішення суду, а отже дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій