221/8721/21
6/221/21/2022
08 лютого 2022 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Безрук Т.В.,
за участі секретаря судового засідання Чемезової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волноваха подання державного виконавця Волноваського районного ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,
встановив:
Державний виконавець звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв'язку з тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.
Держаний виконавець до судового засідання не з'явився, про місце, день і час проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути подання за його відсутності.
Інші учасники процесу до судового засідання не викликалися відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України.
Так, відповідно ч. 1-4 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій, як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Крім того, слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Волноваського районного ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження №66899941 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-27 від 03.09.2021 року, виданого Головним управлінням ПФУ у Донецькій області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ПФУ в Донецькій області заборгованості у розмірі 1705,80 грн.
Відповідно до змісту постанови державного виконавця від 22.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження, боржник ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 ..
Державним виконавцем в обґрунтування подання зазначається зокрема, про те, що боржник ухиляється від належного виконання вимоги, а тому наявні підстави для її обмеження у праві виїзду за межі України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу сторони заявника на те, що до даного подання дійсно долучено докази на підтвердження направлення боржнику документів, прийнятих виконавцем в ході виконання судових рішень, однак, доказів на підтвердження отримання боржником, або не отримання із зазначенням причин, матеріали подання не містять, а відтак переконливі докази на підтвердження саме ухилення боржника від виконання судового рішення, приватним виконавцем не наведені, та судом не встановлені.
Також заявник, державний виконавець не з'явився на судове засідання, причин неявки в судове засідання не повідомила, клопотання про розгляд подання без її участі не направляла, отже заявник не підтримав подання.
За результатами розгляду подання виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст. 441 ЦПК України, судом виноситься ухвала.
При цьому, порядок тимчасового обмеження у праві виїзду, за межі України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», відповідно до якого не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України за ухвалою суду.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, та відсутність переконливих доказів на підтвердження саме свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, суд вважає, що подання є необґрунтованим та недоведеним, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України»,ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні подання державного виконавця Волноваського районного ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя Т.В. Безрук