Справа № 219/14077/21
Провадження № 2/219/1202/2022
21 лютого 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Феняка О.Р., за участю секретаря судового засідання Романченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмут справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильовичч, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 07.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за №33345.
Свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2021 приватним нотаріусом Бригіда В.О.. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №33345 про стягнення з позивача на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в сумі 11244,26 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. 18.11.2021 було відкрито виконавче провадження № 67564134 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку та від позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту одноособово без урахування думки та позиції позивача, не відповідає об'єктивним обставинам.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Феняк О.Р.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.12.2021 у справі відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з даними зворотніх повідомлень про вручення поштових відправлень, учасники справи отримали копії ухвал про відкриття та позовних заяв з додатками.
Відповідач ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак участь повноважного представника не забезпечило, відзив на позовну заяву не надало.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. листом від 23.12.2021 надав до суду копії документів, на підставі яких було вчинено 07.10.2021 виконавчий напис за №33345, а також просив слухати справу в його відсутність
Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. листом від 10.01.2022 надав копію виконавчого напису №33345 вчиненого 07.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів визначений у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
07 жовтня 2021 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 33345, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 11244,26 грн. за кредитним договором № 009-04285-210612 від 21.06.2012, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".
З виконавчого напису вбачається, що право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на підставі договору про відступлення прав вимоги №2251 від 21.05.2020, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА».
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі- Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм суд доходить до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
Позивач, звертаючись до суду з указаним позовом, посилався на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки заборгованість не є безспірною та з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі виконавчого напису від 07.10.2021 №33345 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 11244,26 грн., яка згідно зазначеної у виконавчому написі інформації утворилася через прострочення боржником ОСОБА_1 платежу за кредитним договором № 009-04285-210612 від 21.06.2012, за період з 20.09.2018 по 20.09.2021 та складається з простроченої суми кредиту в сумі 9604,52 грн., прострочена заборгованість за по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 1289,74 грн., а також відшкодування стягнутої нотаріусом Бригідою В.О. з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за вчинення виконавчого напису у сумі 350,00 грн.
Сторонами у справі не надано належних доказів, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Отже, відповідач не надав доказів того, що звертаючись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, подав документи, які підтверджують безспірність заборгованості боржника.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач наведені позивачем обставини не спростував, доказів наявності законних підстав, передбачених для видачі виконавчого напису не надав.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн., та заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, статтями 15, 16, 18. 257 ЦК України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича від 07 жовтня 2021 року №33345 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором № 009-04285-210612 від 21.06.2012 в сумі 11244,26 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Донецького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Р. Феняк 23.02.2022