про закриття провадження у справі
21 лютого 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/10739/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.04.2020 включно із застосування щорічної фіксованої індексації 4463 грн. 15 коп., відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок за період з 01.03.2018 по 13.04.2020 включно в сумі 113512,66 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячною грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 20.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №440/10739/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
19.10.2021 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що позивач проходив військову службу в період з 07.10.2016 по 13.04.2020 у Військовій частині НОМЕР_2 та був звільнений саме з Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка ОСОБА_1 та витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 13.04.2020 №106, які приєднано позивачем до позовної заяви. У зв'язку з чим стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у цій справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 залучено до участі у справі №440/10739/21 у якості другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), розгляд справи №440/10739/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії розпочато спочатку.
22.12.2021 до суду Військовою частиною НОМЕР_2 подано відзив на позов в якому зазначено, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій Командування Військової частини НОМЕР_2 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки Командування Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до Інструкції №260 виконувало роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було. У період з березня 2018 року по липень 2019 року індексацію грошового забезпечення позивачу було виплачено згідно довідки, що додається.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджено витягами з наказів Військової частини НОМЕР_2 від 13.10.2019 №242, від 14.10.2019 №243, від 13.04.2020 №106, а також заявою позивача від 25.04.2020, про що не заперечують відповідачі.
Зокрема, наказом Військової частини НОМЕР_2 №106 від 13.04.2020 позивача виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 13.04.2020 з огляду на його звільнення.
Ураховуючи те, що з 07.10.2016 позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення, останній звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення. 30.04.2020 позивачем направлено на адресу Військової частини НОМЕР_1 заяву з проханням надати відомості щодо індексації його грошового забезпечення.
Проте, на зазначену заяву відповідачем відповіді не надано. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №440/3830/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/3830/20 позов ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексації грошового забезпечення за період з 07.10.2016 по 13.04.2020; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексації грошового забезпечення за період з 07.10.2016 по 13.04.2020; у решті позовних вимог відмовлено.
Позивач не погоджуючись із бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.04.2020 на виконання рішення суду від 02.10.2020 у справі №440/3830/20 включно із застосування щорічної фіксованої індексації 4463 грн. 15 коп., відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, звернувся до суду із цим позовом.
Суд зазначає, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Як убачається з матеріалів справи, позивач фактично при зверненні до суду з новим позовом посилається на протиправну бездіяльність допущену суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №440/3830/20, яка виразилась у неналежному виконанні вказаного рішення суду.
Судом крім іншого встановлено, що позивач також звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України у межах справи №440/3830/20.
Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №440/3830/20, що розглянув Полтавський окружний адміністративний суд (рішення від 02.10.2020), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).
У даній справі позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на неправильність розрахунку індексації відповідачем здійсненої на виконання рішення суду у справі №440/3830/20, а отже підстави звернення зокрема з вимогою в новому позові про визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.04.2020 включно із застосування щорічної фіксованої індексації 4463 грн. 15 коп., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок за період з 01.03.2018 по 13.04.2020 включно, після здійснення перерахунку та виплати індексації на виконання рішення суду у справі №440/3830/20 також не змінились.
Разом з цим, суд вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі № 9901/433/18.
Також суд зазначає, що вимоги в частині зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячною грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум, також розгляду у межах даної справи не підлягають, оскільки стосуються порядку безпосередньої виплати нарахованих відповідачем сум індексації на виконання рішення суду у справі 440/3830/20.
Таким чином, з огляду на те, що станом на день звернення до суду із позовом у цій справі було таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим існують підстави для закриття провадження у справі №440/10739/21.
На підставі викладеного, керуючись пунктами 4 частини 1 статті 238, 248, 259 Кодексу адміністративного судочинства України,
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цим самим позовом не допускається.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.М. Петрова