про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
21 лютого 2022 року справа № 320/2550/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити цей строк;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області №Ф-4464-51 від 07.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як платника єдиного внеску загальної суми боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 6990,38 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0028522407 від 25.11.2021 про застосування до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 1354,51 грн., з яких штраф у розмірі 979,54 грн. та пеня 374,97 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо нарахування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 як платнику єдиного внеску) податкового боргу за період 4 кварталу 2019 р., 1-4 кварталів 2020 року зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 10290,38 грн. та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області скасувати це нарахування.
В обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині оскарження вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області №Ф-4464-51 від 07.11.2020 пропущено ним з поважних причин, оскільки такої вимоги позивач не отримував, а про її наявність дізнався з листа відповідача від 16.12.2021 №52246/6/10-36-13-05 у відповідь на адвокатський запит, яку отримав 14.01.2022, просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Так, позивач у позовній заяві вказує, що 03.12.2021 він отримав рішення ГУ ДПС у Київській області №0028522407 від 25.11.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 1354,51 грн., з яких штраф у розмірі 979,54 грн. та пеня 374,97 грн. З вказаного рішення позивач дізнався про існування оскаржуваної вимоги №Ф-4464-51 від 07.11.2020. Проте з рішення неможливо було встановити факт наявності податкового боргу зі сплати єдиного внеску, його розміру, періоду нарахування, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 09.12.2021 №160. Позивач зазначає, що 14.01.2022 ним було отримано лист від ГУ ДПС у Київській області від 16.12.2021 №52246/6/10-36-13-05, в якому містилась інформація про те, що податковий борг позивача з недоїмки з єдиного внеску становить 10290,38 грн. за період 4 кварталу 2019 року та 1-4 кварталів 2020 року. У вказаному листі відповідач зазначив про існування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області №Ф-4464-51 від 07.11.2020.
Отже про оскаржувану вимогу №Ф-4464-51 від 07.11.2020 позивач дізнався з листа відповідача від 16.12.2021 №52246/6/10-36-13-05, який отримано ним 14.01.2022, проте копію такої вимоги позивачу не направлено.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС).
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).
Натомість за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд постановою від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.
У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
Таким чином, строк на оскарження до суду вимогу про сплату боргу, щодо якої не застосовувалась процедура адміністративного оскарження, складає 6 місяців.
Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є, зокрема, вимога ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу №Ф-4464-51 від 07.11.2020 . Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не скористався порядком досудового порядку вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що до суду з даним позовом позивач звернувся 16.02.2022 згідно зі штампом відділу канцелярії суду на позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У позовній заяві позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався лише 14.01.2022 після отримання у відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача листа відповідача від 16.12.2021 №52246/6/10-36-13-05 (трекінг-номер 0830105514991), який містив інформацію про податковий борг позивача відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2020 №Ф-4464-51 на суму 6990,38 грн.
Принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Київській області від 07.11.2020 №Ф-4464-51 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 6990,38 грн. буде вирішено судом після надходження до суду від відповідача доказів надіслання позивачу вимоги від 07.11.2020 №Ф-4464-51 про сплату боргу (недоїмки), які наявні у відповідача і підлягають витребуванню від нього.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статей 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Призначити судове засідання на 24 березня 2021 року об 11:30 год.
Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.
3. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).
4. Витребувати докази у справі від позивача:
- копію конверту, в якому отримано рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0028522407 від 25.11.2021;
- копії додатків до листа ГУ ДПС у Київській області від 16.12.2021 №52246/6/10-36-13-05;
- докази отримання листа ГУ ДПС у Київській області від 16.12.2021 №52246/6/10-36-13-05 (копію конверту);
- копію вимоги від 07.02.2020 №Ф-4464-51 із доказами її отримання (копія конверту);
від відповідача:
- копію Положення про Головне управління ДПС у Київській області;
- всі наявні копії вимог про сплату боргу (недоїмки) стосовно позивача із доказами направлення та вручення таких вимог платнику, які передували винесенню рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.11.2021 №0028522407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- зворотній бік інтегрованої картки платника на позивача з єдиного соціального внеску з повним описом графи "Опис операції" за весь період перебування на обліку як платника ЄСВ;
- копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2020 №Ф-4464-51 та рішення від 25.11.2021 №0028522407 із доказами направлення позивачу та вручення позивачу цих документів;
- детальний обґрунтований розрахунок суми боргу згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2020 №Ф-4464-51;
- розрахунок штрафу та пені у розмірі 1354,51 грн., з яких штраф у розмірі 979,54 грн. та пеня 374,97 грн. згідно рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.11.2021 №0028522407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- витяг з Державного реєстру фізичних осіб на позивача (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2017;
- витяг з реєстру платників ЄСВ на позивача;
- докази направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2020 №Ф-4464-51 до органів ДВС та відкриття виконавчого провадження або іншої вимоги (у разі направлення);
- докази постановки позивача на облік у Головному управлінні ДПС у Київській області як платника єдиного внеску;
- детальні письмові пояснення із розрахунками щодо підстав та періоду нарахування штрафу у розмірі 1354,51 грн., з яких штраф у розмірі 979,54 грн. та пеня 374,97 грн. згідно рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.11.2021 №0028522407 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Витребувані докази надати суду у строк, передбачений для надання відзиву на позовну заву із доказами завчасного направлення іншому учаснику справи.
5. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
7. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.