22 лютого 2022 року № 320/4104/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у встановленні особи та розгляді заяви про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (с. Чартар);
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м.Києві та Київській області провести процедуру встановлення особи відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №302 від 25 березня 2015 року та розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (є. Чартар) про встановлення належності до громадянства України з урахуванням правової оцінки та висновків суду.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю не розгляду заяви про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (с. Чартар). Позивач зазначає, що проживає на території України з 1990 року відповідно є громадянкою України. Також, наголошує, що Закон України «Про громадянство України» з-поміж іншого визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення. Указ Президента України №215 спрямований на виконання Закону України «Про громадянство України», однак фактично, відповідач, посилаючись на Порядок, який затверджений Указом Президента №215 позбавляє її реалізувати її право на встановлення належності до громадянства та оформлення паспорта.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що ОСОБА_2 є особою без громадянства, а процедура встановлення особи, яка визначена Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2015 № 302 стосується лише громадян України.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду 03.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , народилась в Азербайджанській РСР ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка Гузе Калер (с. Чартар), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно відповіді Головного управління з питань громадянства Республіки Азербайджан від 21.09.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є громадянкою Азербайджанської Республіки.
Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ Азербайджанської Республіки від 15.11.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться прописаною чи виписаною на території Азербайджанської Республіки.
В жовтні 2018 року позивач звернулася із заявою про оформлення паспорту до Бородянського відділу ДМС Київської області.
Бородянським відділом ДМС Київської області повідомлено про необхідність звернутись до суду для встановлення особи та встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991р. або 13.11.1991р.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03.12.2018 у справі №360/2457/18 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Гузе Калер Мартунинського району НКАО Азербайджанської РСР, постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року і по теперішній час.
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про оформлення паспорту та надала копії рішень суду. Заяву було прийнято та розпочато процедуру ідентифікації особи: направлено запит до Республіки Азербайджан, проведено процедуру встановлення особи, допитано свідків племінника та сусідів, які підтвердили особу ОСОБА_1 .
Листом Центрального міжрегіонального управління ДМС м.Києва та Київської області №19/1215 від 17.09.2019 повідомлено, що для підтвердження громадянства України може надаватись довідка про реєстрацію особи громадянином України. Так як зазначена довідка не надана, підстав для подальшого розгляду та документування паспортом України немає. Рекомендовано звернутись до суду щодо встановлення особи.
25.09.2019 позивач звернулася до Бородянського районного відділу ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області із заявою про встановлення належності до громадянства України, за результатами розгляду якої надається довідка про реєстрацію особи громадянином України.
Листом Центрального міжрегіонального управління ДМС м.Києва та Київської області №19/1246 від 01.10.2019 повідомлено, що наданих документів до заяви недостатньо для проведення процедури встановлення особи, оскільки відсутні документи з фотографією.
29.10.2019 позивач звернулася із заявою до начальника Головного управління міграційної служби в ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області згідно форми 1 про встановлення належності до громадянства України.
Листом Центрального міжрегіонального управління ДМС м.Києва та Київської області №80.3223-63/80.3223.1-20 від 04.03.2020 повідомлено позивачу, що процедура встановлення особи міграційною службою стосується тільки громадян України.
Рішенням начальника Бородянського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області припинено провадження за заявою гр. ОСОБА_1 .
Вважаю протиправною бездіяльність відповідача у встановленні особи та розгляді заяви про встановлення належності до громадянства України, позивач звернулася до суду із даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012р. №5492-VI (далі Закон №5492-VI) визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі Реєстр) здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду ПРО встановлення Факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються (ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону №5492-VI).
Згідно із статтею 3 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. №2235-ІІІ (далі Закон №2235-ІІІ) визначено, що громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 6 Закону №2235-III громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Відповідно до частина першої статті 8 Закону №2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Питання оформлення паспорта громадянина України врегульовано постановою КМУ від 25.03.2015р. №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (із змінами і доповненнями) (далі Порядок №302).
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за зареєстрованим місцем проживання особи (п. 20 Порядку №302).
Перелік документів, які подаються для оформлення паспорта громадянина України установлений приписами п. 35 Порядку №302.
Працівник територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32 і 33 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки Факту належності особи до громадянства України.
У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін'юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.
Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
Згідно п. 100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994р.), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Відповідно до п. 7 Порядку №215/2001, встановлення належності до громадянства України стосується, зокрема, осіб, які за станом на 24.08.1991р. або на 13.11.1991р. не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту (підпункт «а» п. 7 - громадяни колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991р. або проживання в Україні за станом на 13.11.1991р.).
Відповідно до п. 35 Порядку № 302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи: свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном); посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи; одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок №215).
Відповідно до пункту 7 Порядку №215 встановлення належності до громадянства України стосується:
а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі:
осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України;
осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України;
б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту;
в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.
Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до пункту 90 Порядку №215/2001 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Відповідно до пункту 25 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
VI. Оцінка суду
Як свідчить зміст заяви, позивач неодноразово зверталася до територіального органу УДМС України у Вінницькій області із заявами про встановлення належності до громадянства України на підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України". Разом з заявою про встановлення належності до громадянства України позивач подавала рішення Бородянського районного суду Київської області від 03.12.2018 у справі №360/2457/18, яким встановлено факт постійного проживання позивача на території України станом на 24.08.1991.
Втім, як встановлено судом, відповідач як і у своїх листах, так і у відзиві на позовну заяву вказував, що процедура встановлення особи міграційною службою стосується тільки громадян України.
В подальшому, рішенням начальника Бородянського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було припинено провадження за заявою гр. ОСОБА_1 , з підстав ненадання заявником документу, що посвідчує її особу.
Так, згідно пункту 89 Порядку №215 Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Відповідно до пункту 90 Порядку №215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Аналіз наведених вище положень пунктів 89-90 Порядку №215 дають підстави для висновку, що припинення провадження за заявою про встановлення належності до громадянства України можливе у разі не усунення заявником недоліків у документах. При цьому, вказаному передує здійснення територіальним органом Державної міграційної служби України перевірки правильності оформлення поданих заявником документів та повернення документів до територіального підрозділу Державної міграційної служби України у разі, якщо документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, про що повідомляється заявник.
Зі змісту листа вказаного вище рішення про припинення провадження вбачається, що воно не містить жодних обґрунтувань та посилань на неналежність оформлення поданих позивачем документів, як того вимагають положення пункту 90 Порядку №215. Фактично, провадження за заявою позивача було припинено з підстав того, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України. Водночас, згідно вказаних положень пункту 90 Порядку №215 такі обставини є підставою для прийняття вмотивованого рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України, а не повернення матеріалів справи, що має місце в даному випадку.
Отже, за результатами розгляду заяви позивача, територіальний відділ ДМС не прийняв рішення ані про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України, ані про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 .
Також, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що процедура встановлення особи стосується лише громадян України, оскільки таких застережень Порядок не містить.
Водночас, Порядком передбачено, що у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
Процедура встановлення особи, є обов'язковою стадією, за наслідками якої заявник отримує відповідну довідку про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт).
Отже, з метою захисту прав та інтересів позивач за захистом яких він звернувся, необхідно визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у встановленні особи та розгляді заяви про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (с. Чартар) та зобов'язати відповідача провести процедуру встановлення особи відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №302 від 25 березня 2015 року та розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (є. Чартар) про встановлення належності до громадянства України з урахуванням правової оцінки та висновків суду.
VIII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На час прийняття рішення у справі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у встановленні особи та розгляді заяви про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (с. Чартар).
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м.Києві та Київській області провести процедуру встановлення особи відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №302 від 25 березня 2015 року та розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гузе Калер (є. Чартар) про встановлення належності до громадянства України з урахуванням правової оцінки та висновків суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення повного тексту рішення - 22 лютого 2022 року.