ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" лютого 2022 р. Справа №300/1003/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -
Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, в розмірі 59 705,53 грн.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Одночасно із позовною заявою представником позивача, подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що судова практика склалася таким чином, що переважна більшість зазначених справ вирішувалась загальними судами у порядку цивільного судочинства. Такої ж позиції щодо юрисдикційної підсудності зазначеної категорії справ, до останнього часу, дотримувались також суди апеляційної та касаційної інстанцій розглядаючи їх по суті та задовольняючи у порядку цивільного судочинства. У зв'язку з чим, отримавши з ГУ НП в Івано-Франківській області інформацію про звільнення відповідача зі служби в поліції до закінчення передбаченого договором трирічного терміну перебування на службі Національна академія внутрішніх справ звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, в межах трирічного терміну на подання позовної заяви встановленого Цивільним кодексом України. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2021 у відкритті провадження в справі за позовом НАВС до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відмовлено зважаючи на те, що дану справу слід розглядати у порядку адміністративного судочинства. Дану ухвалу залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.01.2022. На переконання представника позивача місячний строк на звернення до адміністративного суду починається з наступного дня після отримання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 13.01.2022, тобто з 28.01.2022. В зв'язку із наведеним, позивач просить поновити строк на звернення до суду.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В зв'язку із наведеним, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до положень частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приписами частини 5 статті 74 коментованого Закону у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12 квітня 2017 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (надалі по тексту також - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (надалі по тексту також - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (надалі по тексту також - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (надалі по тексту також - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (надалі по тексту також - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася (пункт 2 Порядку №261).
Положеннями пункту 3 Порядку №261, зокрема, визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
В силу правового регулювання пунктів 4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
З приписів пункту 8 Порядку №261 слідує, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Згідно долученої до позовної заяви копії витягу з наказу ГУ НП в Івано-Франківській області «По особовому складу» №216 о/с від 15.07.2019 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору моніторингу Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Форанківській області з 15.07.219 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за підпунктом 7 (за власним бажанням).
У заяві про поновлення строку на подання позовної заяви представником Національної академії внутрішніх справ зазначено, що 27.05.2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення вказаної суми відшкодування, проте дану суму боргу позивачем протягом року сплачено не було. Так отримавши з ГУ НП в Івано-Франківській області інформацію про звільнення відповідача зі служби в поліції до закінчення передбаченого договором трирічного терміну перебування на службі Національна академія внутрішніх справ звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Однак представником позивача ні до позовної заяви ні до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не долучено доказу про те коли саме НАВС отримано від ГУ НП в Івано-Франківській області інформацію про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Враховуючи те, що представником позивача не долучено до позовної заяви доказу про те коли саме НАВС отримано від ГУ НП в Івано-Франківській області інформацію про звільнення відповідача зі служби в поліції, вказаний недолік позивачу необхідно усунути шляхом надання суду інформації та доказів на підтвердження такої, із зазначенням дати (число, місяць рік) отримання Національною академією внутрішніх справ від ГУ НП в Івано-Франківській області інформації про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Одночасно суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 вересня 2021 у справі №520/11540/19 (адміністративне провадження № К/9901/14782/20).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилання представника позивача на зміну правової позиції в даній категорії справ щодо їх підсудності та звернення до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із вказаним позовом в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 у справі 804/285/16 (провадження №11-669апп18) сформувала правовий висновок, відповідно до якого спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду також у постановах від 16.10.2019 у справі №1.380.2019.001198 (провадження 11-878апп19), від 30.10.2019 у справі №810/2610/16 (провадження 11-1004апп18), від 13.03.2019 у справі 723/18/17 (провадження 14-563цс18), від 10.04.2019 у справі №705/1664/17 (провадження №14-31цс19).
З наведеного слідує, що зміна правової позиції щодо порядку розгляду спорів про відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, відбулася ще у 2018 році (рішення від 12 грудня 2018 у справі 804/285/16 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.01.2019).
Так, в силу вимог правового регулювання положень частин 1 і 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 №3262-IV для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Єдиний державний реєстр судових рішень (надалі по тексту також - Реєстр) автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Частинами 1, 2, 3 статті 4 коментованого Закону визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Таким чином, починаючи з 03.01.2019 позивачу із публічного доступу до Реєстру мало б бути відомо про вказане правове регулювання підсудності у спірних правовідносинах.
Як уже зазначалось судом вище, наказом ГУ НП в Івано-Франківській області «По особовому складу» №216 о/с від 15.07.2019 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 15.07.2019 звільнено зі служби в поліції, про що ГУ НП в Івано-Франківській області повідомлено Національну академію внутрішніх справ.
З позовом до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позивач звернувся тільки в листопаді 2021.
Відтак, спірні правовідносини виникли вже після зміни правової позиції, при цьому інформація про зміну судової практики вже значний час була доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень (з 03.01.2019).
З наведених підстав суд не може розцінювати зміну правової позиції в даній категорії справ та звернення позивача з позовом до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, як поважні причини, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду із вказаним позовом.
Таким чином, позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.
Відтак, викладені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
З огляду на наведене, заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на інші обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску Національною академією внутрішніх справ строку звернення до адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, в розмірі 59 705,53 грн., з підстав, визначених у заяві про поновлення строку.
Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
- надання суду інформації та доказів на підтвердження такої, із зазначенням дати (число, місяць рік) отримання Національною академією внутрішніх справ від ГУ НП в Івано-Франківській області інформації про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на інші обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку і надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.