ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" лютого 2022 р. справа № 300/7071/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо виділення коштів з бюджету міста Калуша в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання в житловому приміщенні, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень, -
ОСОБА_1 (надалі також по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуської міської ради в особі міського голови Найди Андрія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо виділення коштів з бюджету міста Калуша в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання в житловому приміщенні, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із невідповідністю адміністративного позову вимогам (а.с.88-89 том І), встановлених пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України).
Позивач, на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2021 усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, подавши адміністративний позов у новій редакції, визначивши в ньому відповідача Калуську міську раду (надалі по тексту також - відповідач, міська рада) (а.с.92-104 том І).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 08.12.2021, відповідно до статті 262 КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.105 том І).
Позов мотивований тим, що рішеннями Калуської міської ради №1245 від 21.12.2017 і №2010 від 20.12.2018 затверджено Програму встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша (надалі по тексту також - Програма) на 2018 рік і 2019 рік відповідно. Вказаними Програми передбачалось фінансування в орієнтованому розмірі 1 000 000,00 гривень робіт із встановлення автономних систем опалення та гарячого водопостачання у багатоповерховій забудові міста за рахунок коштів бюджету міста та в першу чергу в житлових будинках де встановлено більше 60% автономного опалення, соціально незахищених верствах населення міста із застосуванням новітніх технологій. Розпорядженням міського голови від 27.12.2018 за №396-р створено комісію з розгляду питання щодо встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша. В подальшому рішенням міської ради від 31.01.2019 за №2096 внесено зміни у Програму на 2019 рік, обсяг якої збільшено до 3 000 000,00 гривень.
Калуською міською радою 23.04.2019 прийнято рішення про виведення з 01.06.2019 з експлуатації котельні на вул. Писарській в м. Калуші та припинити надання споживачам послуг з централізованого опалення від цієї котельні, а Управлінню житлово-комунального господарства Калуської міської ради та управляючій компанії ТзОВ "М-Монтаж" доручено вжити заходів щодо встановлення автономного опалення в багатоквартирних житлових будинках, в тому числі будинку, в якому проживає позивач відповідно до Програми на 2019 рік зі внесеними змінами.
За доводами позивача 29.01.2020 йому стало відомо про прийняття міською радою 23.05.2019, 27.06.2019, 26.09.2019 і 31.10.2019 рішень, згідно до яких зменшено бюджетні призначення щодо фінансування Програми до 2 000 000,00 гривень, та в подальшому до 720 000,00 гривень, 139 000,00 гривень і 141 000,00 гривень відповідно. Тобто фінансування вищевказаної Програми з 3 000 000,00 гривень зменшилось до 141 000,00 гривень, що призвело до її невиконання в цілому. ОСОБА_1 вказує на неодноразові звернення до Калуської міської ради із заявами про виділення коштів на встановлення автономного опалення у власній квартирі в розмірі 48 538,58 гривень, так як кошти в розмірі 4 500,00 гривень не відповідають вартості таких робіт. Згідно наданих відповідей відповідача кошти передані до Програми соціального захисту населення на 2019 рік, а в інших відповідях повідомлено про діючий Порядок надання матеріальної допомоги для встановлення опалення.
На переконання ОСОБА_1 міська рада відключаючи централізоване опалення передбачила встановити у квартирі позивача, як соціально незахищеній верстві населення автономне опалення за рахунок коштів бюджету міста, а не частково виділити кошти та проведення таких робіт. Попри вказане згідно відповіді Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/9.3.1/12772-19 від 06.08.2019, рішення щодо відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками приміщень у житловому будинку. Проте згоди позивача на проведення таких робіт останній не надавав. Таким чином позивач розцінює таку бездіяльність відповідача як катування нелюдськими умовами по відношенню до нього, оскільки він має право на безпечні та якісні умови життя, що передбачені Конституцією України та Конвенцією про права осіб з інвалідністю. Враховуючи невиконання міською радою вище коментованої Програми, що призвело до емоційних страждань позивача та дискримінації за соціальним статусом, а також перебування взимку у холодній квартирі, що спричинило загострення хронічних хвороб, ОСОБА_1 вказує на заподіяну йому моральну шкоди, розмір якої оцінює 20 000,00 гривень. З наведених підстав просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 28.12.2021 за №6795/02-32/22 і на виконання ухвали суду від 08.12.2021 подав витребувані письмові пояснення від 28.12.2021 за №6794/02-32/04, які із відповідними доказами надійшли на адресу суду 04.01.2022 (а.с.108-248 том І, а.с.1-160, 161-215 том ІІ).
Міська рада не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема зазначено, що згідно рішень Калуської міської ради №1245 від 21.12.2017 і №2010 від 20.12.2018, якими затверджено Програму встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша на 2018 рік і 2019 рік, головним виконавцем та розпорядником коштів визначено Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради. Враховуючи те, що замовником робіт по виконанню ремонтно-монтажних робіт для облаштування автономного опалення у квартирах приватної власності Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради не може бути, тому кошти передбачені такою Програмою на підставі рішень міської ради від 23.05.2019 за №2336, від 27.06.2019 за №2396, від 26.09.2019 за №2576, від 31.10.2019 за №2634 передані до Програми соціального захисту населення.
Механізм реалізації даного виду допомоги, а саме порядок надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення індивідуального автономного опалення, Калуська міська рада затвердила рішенням від 24.04.2019 за №2268. Пункт 3 вказаного Порядку передбачав надання матеріальної допомоги в розмірі відповідно до кількості кімнат. Окрім вказаного, таким Порядком визначено порядок звернення громадян для виплати допомоги та подання необхідних документів.
Рішенням міської ради від 23.04.2019 доручено Комунальному підприємству "Водотеплосервіс" з 01.06.2019 вивести з експлуатації котельню на вулиці Писарській та припинити надання споживачам послуг з централізованого опалення від цієї котельні. Отже фактично квартиру АДРЕСА_1 , де зареєстрований позивач, разом із десятьма багатоквартирними житловими будинками, відключено від центрального опалення та гарячого водопостачання 01.06.2019.
Як повідомляє представник міської ради, станом на 12.03.2020, в установленому порядку 254 співвласники квартир багатоквартирних будинків, які в установленому порядку відключені від центрального опалення отримали матеріальну допомогу для встановлення автономного опалення від Управління соціального захисту населення Калуської міської ради.
Про такі обставини, розглядаючи звернення позивача, відповідач повідомляв ОСОБА_1 , в тому числі листом від 20.03.2020 за №Д-703 та в черговий раз проінформував про порядок отримання вказаної матеріальної допомоги.
Втім позивач не реалізував таке право, маючи на меті отримання від відповідача грошові кошти у розмірі 52 976,28 гривень.
Посилаючись на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 11.08.2020 у справі №320/5970/17, відповідач вказує на відсутність відмови міської ради виконати обов'язок, визначений рішенням від 23.04.2019 за №2268, яким затверджено Порядок надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення індивідуального опалення, однак для виконання такого обов'язку повинно бути волевиявлення зацікавленої сторони щодо отримання матеріальної допомоги у визначеному даним рішенням розмірі.
Попри вказане міська рада заперечує задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, з підстав ненадання останнім доказів її спричинення, належного обґрунтування розміру такої шкоди, не доведення наявності причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та душевними чи фізичними стражданнями, приниження його честі і гідності. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В свою чергу, ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком відповідь на відзив від 06.01.2022, яка надійшла на адресу суду 10.01.2022 (а.с.216-224 том ІІ). Позивач заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві на позов з аналогічних підстав, що викладені у позовній заяві. Додатково зазначив про порушення прав позивачам на гідні умови життя, а також не забезпечення йому рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг як споживача незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача.
Від Калуської міської ради 10.01.2022 надійшло письмове заперечення №73/02-32/04 від 17.01.2022 (а.с.227-228 том ІІ), за змістом якого станом на 2021 рік міською радою надано матеріальну допомогу на встановлення автономного опалення 615-ом жителям будинків у загальній сумі понад 3 938 000,00 гривень. Однак позивач не звертався до відповідача саме із заявою про отримання матеріальної допомоги згідно Порядку надання одноразових матеріальних допомог для встановлення опалення, виключно яким відповідач врегулював оспорюване позивачем питання.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, письмового заперечення, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є власником, зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на квартиру, яка передана у власність (реєстраційний номер 1929), довідками про склад сім'ї від 06.12.2019 за №38172 і 01.06.2021за №494502, та не заперечується сторонами (а.с.74, 75, 77 том І).
Рішеннями Калуської міської ради №1245 від 21.12.2017 і №2010 від 20.12.2018 затверджено Програму встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша (надалі по тексту також - Програма) на 2018 рік і 2019 рік відповідно (а.с.13-15, 16-19 том І).
Згідно пунктів 6 Програми, її фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів місцевого бюджету та залишку коштів на 1 січня поточного року, інших джерел не заборонених чинним законодавством. Обсяг фінансування з місцевого бюджету на встановлення автономного опалення у багатоповерховій забудові міста Калуша на 2018 рік наведено у додатку у розмірі 1 000 000,00 гривень (а.с.14, зворотній бік а.с.17).
Розпорядженням міського голови від 27.12.2018 за №396-р створено склад комісію з розгляду питання щодо встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша, а Управлінню житлово-комунального господарства міської ради доручено розробити положення щодо фінансування робіт із встановлення такого опалення та подати його на затвердження на сесію Калуської міської ради у березні 2019 року (а.с.20 том І).
У подальшому рішенням Калуської міської ради від 31.01.2019 за №2096 внесено зміни у Програму встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша на 2019 рік, затвердженої рішенням від 20.12.2018 за №2010, а саме у пункт 7 Паспорта Програми, відповідно до яких обсяг фінансування Програми збільшився до 3 000 000,00 гривень (а.с.21, 22 том І).
23.04.2019 Калуська міська рада прийняла рішення №2269 "Про виведення з експлуатації котельні на вулиці Писарській в місті Калуші та припинення надання споживачам послуг з централізованого опалення від цієї котельні" (а.с.23 том І).
Зокрема вирішено згідно пункту 1, 2 даного рішення Комунальному підприємству "Водотеплосервіс" з 1 червня 2019 року вивести з експлуатації котельню та припинити надання послуг з централізованого опалення і нарахування за теплову енергію в опалювальному сезоні 2019-2020 років споживачам від цієї котельні. Управлінню житлово-комунального господарства Калуської міської ради, управляючій компанії ТзОВ "М-Монтаж" вжити заходів щодо встановлення автономного опалення, зокрема, у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 відповідно до Програми із внесеними змінами.
Рішенням Калуської міської ради від 23.04.2019 за №2268 затверджено склад комісії з надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення, Положення про комісію з надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення, Порядок надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення та розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення (а.с.51, 52, 53 том І). Згідно додатку 4 до коментованого рішення розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення становлять: 1 кімната - 4 500,00 гривень, 2 кімнати - 6 500,00 гривень, 3 кімнати - 8 500,00 гривень, 4 кімнати - 10 500,00 гривень (зворотній бік а.с.53).
Надалі, Калуською міською радою своїми рішення №2336 від 23.05.2019, №2396 від 27.06.2019, №2576 від 26.09.2019 і №2634 від 31.10.2019, за кодом бюджетної програми 6090 "Інша діяльність у сфері житлово-комунального господарства" (Програма встановлення автономного опалення у багатоповерховій забудові міста Калуша на 2019 рік) зменшено бюджетні призначення по спеціальному фонду (бюджету розвитку) на суму 2 000 000,00 гривень, та в подальшому на суму 720 000,00 гривень, 139 000,00 гривень і 141 000,00 гривень (а.с.25-27, 28-30, 31-33, 34-56 том І).
Позивач, вважаючи протиправним рішення міської ради від 23.04.2019 за №2269, таким, що порушує конституційні права людини та права передбачені Європейською конвенцією з прав людини, 28.05.2019 звернувся до виконавчого комітету Калуської міської ради із заявою, в якій просив не відключати належну йому квартиру від централізованого опалення та гарячого водопостачання (а.с.199 том І).
У відповідь на таке звернення, заступником міського голови м. Калуша 12.06.2019 надано позивачу відповідь, яким повідомлено останнього, що процес встановлення автономного опалення у квартирах, де послуги з централізованого опалення надавались споживачам від котельні на вулиці Писарській розпочався з моменту надання одноразової матеріальної допомоги згідно рішення виконавчого комітету від 29.05.2019 за №134 і від 06.06.2019 за №137 (а.с.200 том І).
Як свідчать матеріали справи позивач неодноразово 10.07.2019, 04.09.2019, 19.09.2019, 16.10.2019, 26.11.2019, 27.11.2019, 13.12.2019, 14.12.2019, 16.12.2019, 20.12.2019 звертався до відповідача із відповідними заявами, за змістом окремих з яких просив вирішити питання щодо встановлення у квартирі АДРЕСА_1 автономне опалення за рахунок місцевого бюджету або виділення коштів, достатніх для встановлення такого опалення (а.с.110, 112, 114, 115, 123, 126, 146, 148, 186, 218 том І).
На вказані заяви ОСОБА_1 відповідачем надавались відповіді від 31.07.2019, 06.08.2019, 20.09.2019, 17.09.2019, 06.12.2019, 04.11.2019, 11.12.2019, 24.12.2019, 27.12.2019, 10.01.2020, більшістю яких інформовано позивача про затвердження відповідного порядку надання матеріальної допомоги для встановлення опалення та порядку її отримання (а.с.111, 113, 116, 144, 147, 149, 164, 174, 194-195, 224-225 том І).
Матеріалами справи також підтверджено звернення позивача до міської ради у 2020-2021 роках із заявами про встановлення опалення у квартирі чи виділення грошових коштів на проведення таких робіт (а.с.2-7, 11-14, 46, 53, 58-59, том ІІ), на які останньому надано відповіді, зі змісту окремих з яких позивачу стало відомо, що грошові кошти Програми встановлення автономного опалення у багатоповерховій забудові м. Калуша на 2019 рік передані до Програми соціального захисту населення на 2019 рік (а.с.8, 10, 15, 17, 54-55, 60-61, 88, 118-119).
ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність Калуської міської ради щодо не встановлення (не фінансування у повному розмірі) автономного опалення у належній на праві власності позивачу квартирі, відмову виділити з бюджету міста Калуша в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання в житловому приміщенні, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Звертаючись до суду позивач долучив комерційні пропозиції №ТД-00581 від 21.09.2021, розроблені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , і лист Калуського відділення АТ «Івано-Франківськгаз», згідно яких вартість обладнання, матеріалів, технічних умов на реконструкцію системи газопостачання, виготовлення проектної документації на реконструкцію системи газопостачання з встановлення індивідуального опалення та монтажні роботи (в тому числі пук газу) становлять 42 454,05 гривень, 499,09 гривень, 2 023,14 гривень і 8 000,00 відповідно (а.с.79, 80).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за №280/97-ВР (надалі по тексту також - Закон №280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
За приписами пунктів 22, 23 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 за № 2189-VIII (надалі по тексту також - Закон № 2189-VIII) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства.
За доводами ОСОБА_1 протиправна бездіяльність Калуської міської ради полягла, зокрема, у не виділенні коштів з бюджету міста Калуша в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання в житловому приміщенні належного позивачу.
Втім суд вважає такі доводи позивача безпідставними не обґрунтованими та такими що не відповідають рішенням міської ради, з огляду на наступне.
Повертаючись до обставин встановлених в ході судового розгляду, Калуська міська рада, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування" і Законом України "Про житлово-комунальні послуги" прийняла рішення №1245 від 21.12.2017 і №2010 від 20.12.2018, якими затвердила Програму встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша (надалі по тексту також - Програма) на 2018 рік і 2019 рік, а рішенням від 31.01.2019 за №2096 внесла зміни у Програму в частині збільшення обсягу фінансування до 3 000 000,00 гривень (а.с.13-19, 21-22 том І).
Згідно пояснень відповідача Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради не може бути замовником робіт по реалізації Програми, тому кошти місцевого бюджету передбачені на такі цілі передані до Програми соціального захисту населення відповідно до рішень міської ради від 23.05.2019 за №2336, від 27.06.2019 за №2396, від 26.09.2019 за №2576, від 31.10.2019 за №2634 (а.с.25-35 том І).
Так, Калуська міська рада, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування" рішенням від 23.04.2019 за №2268 затвердила, поряд з іншим, Порядок надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення та розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення (а.с.53 том І).
Даним Порядком визначено механізм надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення.
А саме, одноразова матеріальна допомога для встановлення опалення (надалі по тексту також - Допомога) надається мешканцям, які зареєстровані в м. Калуш та мешкають в багатоквартирних будинках, по яких прийнято рішення міської ради про встановлення опалення.
Допомога громадянам надається в розмірі, який визначено в Додатку 4 до даного рішення і залежить від кількості кімнат у квартирі багатоквартирного будинку.
Згідно додатку 4 до коментованого рішення розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення становлять для 1 кімнатної квартири - 4 500,00 гривень, для 2 кімнатної - 6 500,00 гривень, для 3 кімнатної - 8 500,00 гривень, для 4 кімнатної - 10 500,00 гривень (зворотній бік а.с.53).
Кошти для надання Допомоги передбачаються у бюджеті міста по коду «Інші заходи у сфері соціального захисту та соціального забезпечення» згідно міської Програми соціального захисту на відповідний рік. Головним розпорядником коштів є Управління соціального захисту населення Калуської міської ради.
Для розгляду питання щодо визначення права громадян на одноразову матеріальну допомогу з метою встановлення опалення, громадяни подають заяву на ім'я міського голови наступні документи: копію паспорта (сторінки 1, 2, 11) з пред'явленням оригіналу паспорта; копію ідентифікаційного коду з пред'явленням оригіналу коду; довідку з ЦНАП про склад сім'ї; копію акту відключення від централізованого теплопостачання або витяг з протоколу засідання комісії з відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та постачання гарячої води; згоду на збір та обробку персональних даних; банківський рахунок (за наявності).
Такі документи передаються на розгляд комісії з надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення згідно Додатку 1 даного рішення.
Комісія в своїй роботі керується Положенням про Комісію згідно Додатку 2 до цього рішення, та приймає рішення про перелік громадян, яким надається допомога та про розмір такої допомоги. Рішення Комісії оформляється відповідним протоколом її засідання.
На підставі даного протоколу Управління соціального захисту населення міської ради готує проект рішення виконавчого комітету міської ради про надання одноразових грошових допомог для встановлення опалення.
Допомога надається одноразово власнику або одному із членів домогосподарства, який зареєстрований за відповідною адресою багатоквартирного будинку, по якому прийнято рішення міської ради про встановлення опалення.
Виплата допомоги здійснюється Управлінням соціального захисту населення міської ради, яке протягом трьох банківських днів після надходження коштів на рахунок Управління на виплату допомоги готує виплатні документи на підставі відповідного рішення виконавчого комітету міської ради.
Отже, виходячи із змісту коментованого Порядку, особа, яка має право на виплату одноразової матеріальної допомоги, а саме власник будинку (квартири), по якому прийнято рішення про відключення від централізованого теплопостачання і який виявив бажання встановити автономне опалення, для отримання такої допомоги повинен подати відповідну заяву на ім'я міського голови та визначені пунктом 5 Порядку відповідні документи.
У спірному випадку, як свідчать матеріали справи, підтверджується відповідачем та не заперечується позивачем, останній не звертався із відповідною заявою з метою отримання матеріальної допомоги для встановлення автономного опалення у власній квартирі.
Суд не вбачає, у розглядуваному випадку, протиправної бездіяльності з боку Калуської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 коштів з бюджету міста Калуша саме в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення і гарячого водопостачання в житловому приміщенні, та вказує на вчинення таким суб'єктом владних повноважень всіх необхідних дій в межах наданих законом повноважень з огляду на слідуюче.
Калуська міська рада рішеннями від 21.12.2017 за №1245, від 20.12.2018 за №2010 і від 31.01.2019 за №2096 затвердила Програму встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша. Обсяг фінансування такої Програми за наслідком прийняття рішення від 31.01.2019 за №2096 визначено у розмірі 3 000 000,00 гривень, про що не заперечує позивач.
На підставі рішення від 23.04.2019 за №2269 виведено з експлуатації котельню на вул. Писарській в м. Калуші, в результаті чого зобов'язано вжити заходів щодо встановлення автономного опалення в багатоквартирних житлових будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 11, 13, 15 на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 відповідно до Програми із внесеними змінами (а.с.23).
Отож, з наведеного слідує, що обсяг фінансування встановлення автономного опалення для всіх вищевказаних будинках відповідно до затвердженої Програми становив 3 000 000,00 гривень.
Таким чином міська рада, у зв'язку із виведенням з експлуатації котельні, вжила заходи, які виразилися в розробленні і затвердженні Програми встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша, визначивши обсяг фінансування такої Програми у відповідному розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що Програмою встановлення автономного опалення, затвердженою рішеннями міської ради, не передбачено фінансування проведення таких робіт та матеріалів у повному обсязі для всіх багатоквартирних житлових будинків, визначених у рішенні від 23.04.2019 за №2269, в тому числі у квартирі, що належить позивачу.
З огляду на вказане ОСОБА_1 помилково стверджує про обов'язок відповідача виділити з місцевого бюджету м. Калуша кошти в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання, оскільки така виплата не передбачена Програмою.
В той же час, з метою реалізації Програми встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша, міська рада рішенням від 23.04.2019 за №2268 затвердила Порядок надання для встановлення опалення.
Неодноразові звернення позивача свідчать про обізнаність останнього щодо порядку отримання одноразової матеріальної допомоги для встановлення автономного опалення. Проте, як уже відзначалось судом, ОСОБА_3 не скористався таким правом.
Тим більше, матеріалами справи підтверджено обізнаність позивача ще у травні 2019 року про наявність рішень міської ради від 21.12.2017 за №1245, від 20.12.2018 за №2010, якими затверджено Програми встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша. Втім ОСОБА_1 не звертався в судовому порядку з вимогою про визнання їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, в тому числі з підстав не достатності виділення з місцевого бюджету коштів на необхідні цілі чи/або необхідності передбачення фінансування витрат на такі потреби в повному обсязі вартості матеріалів, обладнання, проектної/дозвільної документації і будівельно-монтажних робіт для кожної квартири окремо.
На час вирішення даного спору у суду відсутні докази внесення змін чи припинення дії рішень міської ради, які визначають правове регулювання спірних правовідносин, а відтак, останні є чинними, не скасованими, а отже підлягають виконанню.
Окремо суд вказує на недоведеність позивачем порушення спірними правовідносинами його прав та охоронюваних законом інтересів, з огляду на таке.
Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. відповідно до частини першої статті 55 Конституції України.
Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 за №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
У спірному випадку позивачем не наведено порушення його прав та інтересів не виконанням Калуською міською радою свої зобов'язань у правовідносинах, які врегульовані рішенням органу місцевого самоврядування.
В силу вимог частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти рад, голові, виконавчого комітету рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
При цьому, за змістом частини 10 статті 53 коментованого Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У даній справі позивач не ставить питання про незаконність актів Калуської міської ради та міського голови, які в своїй сукупності врегульовують правовідносини, із окремими положеннями яких не погоджується ОСОБА_1 .
Будь-яких доказів про недостатність в місцевому бюджеті коштів для виконання вимог Програми за обсягом фінансування, який необхідний для всіх без винятку власників квартир, в яких на підставі рішення міської ради від 23.04.2019 відімкнене центральне опалення і постачання теплої води , матеріали справи не містять.
Суд не може заперечити право позивача на належні і гідні умови проживання у власному житловому помешканні, яке за рішенням власника теплогенеруючого підприємства припинило надання послуг із централізованого надання опаленні і теплої води. Разом з тим, таке рішення власника, яке у спірному випадку прийняте міською радою, і обсяг так званої компенсаційної одноразової допомоги, індивідуальний розмір якої також визначений і затверджений органом місцевого самоврядування, є чинними.
Без визнання протиправними таких рішень, в тому числі в судовому порядку, відсутні правові підстави ставити питання про існування порушеного права позивача.
Як зазначено вище, доказів не виконання міською радою чи її міським головою у відношенні до позивача затвердженої Програми, ОСОБА_1 суду не надав.
З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000,00 гривень, яка полягає в емоційних стражданнях позивача та дискримінації за соціальним статусом, а також загострення хронічних хвороб, у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то суд, оцінивши аргументи позивача, дійшов висновку, що позов в цій частині не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Така вимога ОСОБА_1 є похідною від першої, для задоволення якої суд не знайшов правових підстав, у зв'язку із чим, відсутність у досліджуваних правовідносинах протиправної поведінки міської ради не може породжувати завдання шкоди, про відшкодування якої просить позивач.
Вирішення позитивно питання щодо стягнення моральної шкоди з суб'єкта владних повноважень, серед іншого, є наслідком встановлення судом порушень прав, свобод чи інтересів особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності першого.
У спірному випадку суд не знайшов підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виділення коштів з бюджету міста Калуша в розмірі 52 976,28 гривень для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання в житловому приміщенні.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Так, відповідно до положень частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Окрім того, правове регулювання відшкодування моральної шкоди також здійснюється частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому, суд враховує роз'яснення, надані у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Зважаючи на вказане слід керуватися тим, що саме по собі порушення прав особи ще не свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки така шкода повинна мати певний прояв у вигляді, зокрема, фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності тощо, і наявність таких обставин повинна довести особа, яка вважає, що їй заподіяно моральну шкоду.
Відтак, оцінивши і проаналізувавши викладені позивачем доводи, суд вказує на недоведеність позивачем того, що оскаржуваними діями (бездіяльністю) відповідача йому заподіяно моральну шкоду, а саме позивач не надав належних пояснень та будь-яких доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров'я тощо), наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.
Інші доводи позивача не доводять наявність протиправної бездіяльності відповідача, що стосуються спірних правовідносин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Суд вжив всіх заходів на з'ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 5 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.12.2021).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд не знайшов підстав вважати, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, визначені законами України, без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та упереджено.
Щодо розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.
Згідно вимог абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вказаної правової норми свідчить, що основною умовою для стягнення судових витрат з іншої сторони на користь особи, є понесення таких витрат особою.
Суд не стягує з відповідачів витрати по сплаті судового збору так як останні позивачем фактично не понесені.
Окрім того, зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_9 ;
відповідач - Калуська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 33578261), вул. І. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.