21 лютого 2022 року Справа № 280/4017/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у розмірі 38592,98 грн., який складається з:
податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 35624,28 грн.;
військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 2968,70 грн.
Крім того позивачем подане клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання вимоги ч. 3 ст. 171 КАС України суддею був вчинений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
04.06.2021 судом отримана інформація, відповідно до якої відповідач зареєстрований за адресою зазначеною в позові.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг. З метою погашення податкового боргу, боржнику (відповідачу) направлялась податкова вимога, проте відповідачем заборгованість погашена не була. В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу.
Ухвалою від 08.06.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.
25.06.2021 від відповідача надійшов відзив. У відзиві відповідач заперечила проти задоволення позовних вимог та в обґрунтування заперечень зазначила, що АТ «Альфа-Банк» не міг простити суму боргу в розмірі 197912,64 грн., оскільки боргу, в такій сумі, у відповідача перед банком не існувало. Також, посилається на те, що податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2019 рік за №6525 від 23.12.2020 із зазначенням додаткового блага в розмірі 197912,64 грн. вона не складала і не подавала. В зв'язку з чим просить суд:
- залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог па стороні позивача акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714;
- прийняти ухвалу про розгляд адміністративної справи №280/4017/21 в порядку загального позовного провадження;
- залишити без задоволення позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області у адміністративній справі №280/4017/21.
01.07.2021 від позивача, на спростування доводів відповідача, надійшла відповідь на відзив.
Суд, розглянувши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, зазначає наступне.
Щодо залучення третьої особи.
Пунктом 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першою судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вилинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд вважає, що клопотання відповідача щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а саме: АТ «Альфа-банк» не підлягає задоволенню, оскільки винесене в майбутньому рішення суду по даній справі жодним чином не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи.
Щодо розгляду справи в порядку загального провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції, крім іншого, з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, КАС України, чи подана вона особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, з'ясовує наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відкриваючи провадження у справі суд, крім іншого, робить висновок за правилами якого провадження буде розглядатися відповідна адміністративна справа, призначає справу до розгляду, встановлює строк для подання відзиву на позовну заяву тощо.
Стаття 12 КАС України визначає форми адміністративного судочинства та встановлює, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження віднесено до категорій справ незначної складності (п. 7 ч. 6 ст.12 КАС України).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №1340/5767/18 (адміністративне провадження №К/9901/25029/19).
Щодо суті позовних вимог.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до листа Енергодарської міської ради за №01-23-12 від 02.06.2021 зареєстрована з 22.08.1997 за адресою: АДРЕСА_2
Також з матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 38592,98 грн., який складається з:
- податку на доходи фізичних осіб, то сплачується фізичними особами за наслідками річного декларування 35624,28 грн., з яких: 35624,28 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 0,00 грн. - пеня;
- військового збору, що сплачується фізичними особами за наслідками річного декларування - 2968,70 грн., з яких: 2968,70 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 0,00 грн. - пеня.
Зазначений борг виник на підставі наступного.
ОСОБА_1 до контролюючого органу було подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2019 рік за №6525 від 23.12.2020, якою визначено, що загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу (у вигляді додаткового блага (прощений) анульований борг за кредитом, що отриманий від придбання житла (іпотечний кредит)) складає 197912,64 грн., з них, що підлягає сплаті самостійно:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за наслідками річного декларування - 35624,28 грн. (термін сплати - 23.12.2020);
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за наслідками річного декларування - 2968,70 грн. (термін сплати - 23.12.2020).
Належним чином завірена копія зазначеної податкової декларації надана позивачем та долучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).
Підпунктом 46.5 ст. 46 ПК України передбачається, що форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.
Стаття 179 ПК України визначає порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п. 179.1 ст. 179 ПК України).
Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п. 179.5 ст. 179 ПК України).
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПК України).
Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, сума податкових зобов'язань самостійно визначених платником податків в поданій декларації набула статусу податкового боргу.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПП України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вищезазначених норм, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. А саме, з метою погашення податкового боргу платнику податків рекомендованим листом з повідомлення була 05.02.2021 направлена податкова вимога форми «Ф» №2261-13 від 29.01.2021 на суму 38592,98 грн. Зазначену вимогу відповідач отримала - 17.02.2021, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надала.
Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві.
Вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту: перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України тощо.
Тобто, дослідженню і оцінці підлягає питання чи набула сума податкового зобов'язання статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене, чи наявні правові підстави для її стягнення.
Питання правомірності/неправомірності дій контролюючого органу або факт прощення (анульовання) боргу за іпотечним договором, не охоплюється предметом даного позову.
Під час стягнення податкового боргу питання правомірності/неправомірності нарахування грошових зобов'язань не досліджуються судом.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №520/3060/19 (адміністративне провадження №К/9901/24919/19) та 18.04.2019 у справі №813/2092/15 (адміністративне провадження №К/9901/25842/18).
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Докази того, що відповідач зверталась до суду з вимогами щодо неправомірності нарахування заявленої до стягнення суми боргу суду не надано.
Також суду не надано доказів того, що відповідач зверталась до правоохоронних органів з питань підроблення (подання невідомою особою) податкової декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік за №6525 від 23.12.2020.
Щодо інших тверджень відповідача.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти за податковим боргом з:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 35624,28 грн. (тридцять п'ять тисяч шістсот двадцять чотири гривні 28 копійок), які перерахувати на р/р UА3989999803333179341000008477, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м. Енергодар/11010500, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37941997;
- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 2968,70 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривен 70 копійок), які перерахувати на р/р UА728999980313060137000008477, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м. Енергодар/11011001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37941997.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «21» лютого 2022 року.
Суддя Р.В. Кисіль