21 лютого 2022 року Справа № 280/12686/21 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області, які полягають у наданні невірної інформації на запит приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Рижкова О.О. про суму нарахованої та недоотриманої за життя пенсії померлої ОСОБА_2 ;
зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області надати додаткову довідку приватному нотаріусу Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Рижкову О.О. про суму нарахованої та недоотриманої за життя пенсії померлої ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 14.03.2018.
Ухвалою суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивачка звернулась до Головного управління із заявою від 02.03.2021 про надання довідки про нараховану та фактично виплачену по місяцям за період з 01.07.2014 по 29.12.2020 (включно) пенсію її померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 .
Відповідач листом від 16.03.2021 за вих. №3081-2425/Х-02/8-0800/21 повідомив позивачку, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про поховання та поронну справу» держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію». Закон України «Про інформацію» не передбачає права третіх осіб на отримання конфіденційної інформації про особу.
Довідка про суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 буде надана Головним управлінням на запит Торецького міського нотаріального округу.
15.03.2021 до відповідача від приватного нотаріуса Рижкова О.О. Торецького міського нотаріального округу надійшов запит від 09.03.2021 за вих. № 217/02 14, щодо надання загальної суми невиплаченої пенсії станом на день смерті ОСОБА_2 .
На виконання запиту приватного нотаріуса ОСОБА_3 . Головним управлінням було направлено довідку №174 від 16.03.2021 про наявність недоотриманої пенсії у розмірі 296119,18грн. та зазначено, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІУ) розмір виплати недоотриманих сум пенсій, можливо буде зменшено в залежності від дати звернення до Головного управління особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про право на спадщину.
06.07.2021 позивачка знову звернулась до відповідача із заявою про надання інформації про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 та з проханням направити на адресу приватного нотаріуса Рижкову О.О. додаткову довідку про розмір недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 14.03.2018.
19.07.2021 позивачка звернулась із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .
Листом від 22.07.2021 за №9635-8672/Х-02/8-0800/21 відповідач повідомив, що згідно п. 1 ст. 46 Закону 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Оскільки за життя померла не зверталася до відділу за поновленням виплати пенсії, то датою відновлення нарахувань буде дата звернення спадкоємців за недоотриманою пенсією. На запит приватного нотаріуса Рижкова О.О. було повідомлено, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 залишилася недоотримана пенсія у розмірі 296119,18 грн. Також зазначено, що розмір недоотриманої пенсії буде зменшений в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про право на спадщину, з урахуванням норм статті 46 Закону 1058, тобто за три роки перед зверненням за пенсією, але не більше ніж по день смерті пенсіонера. На підставі нотаріально посвідченої довіреності, 19.07.2021 від Вашого імені була надана до відділу заява щодо виплати недоотриманої пенсії за померлу ОСОБА_2 , також були надані свідоцтво про право на спадщину за законом та інші необхідні документи. Тому, розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 розраховано з урахуванням норм статті 46 Закону 1058 склав 264862,12 грн.
23.10.2021 на адресу відповідача надійшло клопотання позивача про надання відповіді на заяву від 06.07.2021.
05.11.2021 Головним управлінням направлено позивачу відповідь за вих. №15820- 14939/Х-02/8-0800/21, в якій повторно пояснено, що з урахуванням норм ст. 46, 52 Закону № 1058-ІУ, на запит приватного нотаріуса Рижкова О.О., було надано довідку про розмір недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 .
Крім того, листом від 13.12.2021 №3590/37647/Х-03/8-2800/21 відповідач повідомив позивача, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо переміщена особа. За інформацією Управління виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.03.2016 на підставі інформації, отриманої шляхом інформаційного обміну з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, ведення якої покладено на органи соціального захисту населення. За поновленням виплати пенсії до Управління ОСОБА_2 не зверталась, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. На запит приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижкова Олександра Олександровича листом від 16.03.2021 № 174 Управлінням надано інформацію про суму недоотриманої пенсії за період з 15.03.2018 по 31.12.2020. 19.07.2021 до Управління звернулась Ваша довірена особа із заявою про виплату недоотриманої пенсії та необхідними документами. Виплата недоотриманої пенсії, за період з 18.07.2018 по 31.12.2020, буде здійснюватися в межах відповідного фінансового ресурсу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території». Підстав для включення до складу недоотриманої пенсії за період до 18.07.2018, що не була нарахована, немає.
Вважаючи, що дії відповідача призвели до неправомірного зменшення періоду та суми нарахованої та недоотриманої за життя померлою матері позивача пенсії, і, відповідно, подання до Торецького міського нотаріального округу недостовірної інформації з цього питання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частин 1- 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Встановлено, що позивач не погоджується з включенням до складу спадщини суми по неотриманій за життя пенсії матері - ОСОБА_2 , вважає, що Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області було занижено суму недотриманої пенсії померлого пенсіонера, про що вказано у довідці у довідці №174 від 16.03.2021 року, в якій було зазначено, що залишок нарахованих коштів у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 складає 296119,18 грн. Фактично спір стосується складу спадщини, належність або не належність включення суми неотриманої пенсії, або заниженої суми неотриманої пенсії спадкодавцем.
Статтями 1216, 1218, 1219 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 20 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд вказує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У контексті тлумачення вищевказаної норми, Верховний Суд у постанові від 09.06.2021 року у справі № 359/3185/13-ц вказував, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд зазначає, що судам у порядку цивільного процесу підвідомчі справи у спорах, що виникають із відносин спадкування у тому числі спори щодо складу спадщини.
Важливим аспектом є предмет спору. Спір у даній справі стосується дій пенсійного органу щодо включення або не включення до складу спадщини невиплаченої пенсії спадкодавця.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність. Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Верховний Суд у рішенні від 02.03.2020 року у справі № 759/8866/18 вказував, що ЦПК України розмежовує поняття підсудності та юрисдикції. Так, цивільна юрисдикція або юрисдикція загальних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати в порядку цивільного судочинства (предметна та суб'єктна юрисдикція, визначена у параграфі 1 глави 2 ЦПК України), тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам цивільної юрисдикції за територіальною ознакою. У цій постанові Верховний Суд прийшов до висновку, що справи щодо визначення частки у процесі спадкування вирішуються за правилами цивільної юрисдикції.
У постанові від 28.07.2021 року у справі № 335/5689/20 Верховний Суд вказував, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України). Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб'єктами та їх підпорядкованістю. Загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Тобто, у разі коли розгляд спору передбачено за правилами цивільної юрисдикції, наявність стороною у спорі суб'єкта владних повноважень не вказує на можливість розгляду спору за правилами адміністративного судочинства.
Суд враховує судову практику викладену у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 року справа № 428/12730/19, від 22.09.2021 року у справі № 754/1108/15-ц.
Наявність відповідачем у справі суб'єкта, що здійснює управлінську функцію у сфері нарахування пенсії, не робить позов адміністративним. Відповідно до ч.1 ст.15, п.10 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
У постанові від 27.11.2019 року у справі № 2-а/1741/2009 Верховний Суд прийшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання не отримання спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства.
Важливо вказати, що у постанові від 15.03.2021 року у справі № 243/5743/19 Верховний Суд прийшов до висновку, що якщо спадкоємець вважає кошти нараховані але не отримані померлим пенсіонером частиною спадку та бажає їх успадкувати, має звертатись до суду з позовом до боржника у порядку цивільного судочинства шляхом пред'явлення позову про стягнення коштів.
Таким чином, заявлений позивачем позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 ч.1 ст.239 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. 238, ст.241-243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
Провадження у справі №280/12686/21 - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.), який сплачено 17.12.2021 на підставі квитанції №49768.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Конишева