21 лютого 2022 року Справа № 280/12568/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
16.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII;
зобов'язати відповідача перевести з 23.09.2021 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві га перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII пенсії, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII.
Ухвалою суду від 21.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 23.09.2021р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу».
Стверджує, що на час звернення до відповідача має стаж державної служби - більше 20 років. Однак, було відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» з підстав не зарахування до стажу державної служби відповідного періоду роботи. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача позов не визнав. У письмовому відзиві на позовну заяву вказує, що стаж державної служби позивача є недостатнім для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, а тому вважає, що не було жодних правових підстав для переведення позивача на пенсію державного службовця пенсії згідно п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ. У зв'язку з викладеним, просить у позові відмовити.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
З серпня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23.09.2021, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу».
11.10.2021 року за № 14670-13802/1-02/8-0800/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області мені відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку із тим, що на думку відповідача, до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10.12 Закону №889 зараховується період її роботи з 09.10.1995р. по 05.05.1999р та з 19.05.1999р. по 03.07.2001р.. у зв'язку з чим підстави для призначення мені пенсії за нормами Закону України №889 через відсутність необхідного спеціального стажу роботи, відсутні.
При цьому, фактично відповідач відмовився зарахувати позивачу до стажу державної служби стаж роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016, а саме:
- з 04.07.2001 (дата набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування») по 11.01.2004 на посаді спеціаліста І категорії відділу обліку Управління комунальної власності Бердянської міської ради:
- з 12.01.2004 по 19.12.2006 па посаді спеціаліста І категорії відділу бухгалтерського обліку та обліку майна комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради:
- з 20.12.2006 по 31.12.2007 на посаді спеціаліста І категорії сектору обліку майна відділу обліку майна комунальної власності, кадрів та діловодства комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради;
- з 01.01.2008 по 06.09.2010 па посаді головного спеціаліста сектору обліку майна відділу обліку майна комунальної власності, кадрів і діловодства комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради;
- з 07.09.2010 по 01.05.2016 - на посаді головного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради.
Вважаючи відмову відповідача незаконною позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд виходив з наступного.
01.05.2016 набув чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст.90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
З аналізу наведених норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що в даному випадку, слід керуватися нормами Закону №3723-XII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі -Порядок №283, який втратив чинність на підставі Постанови КМ N 229 від 25.03.2016).
Статтею 25 Закону №3723-XII передбачено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці належать до певної категорії посад, передбачених Законом №3723. визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 25 Закону №3723-ХІІ).
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених уст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до записів у трудовій книжці:
З 19.05.1999 по 02.03.2020, позивач займала посади в Управлінні комунальної власності Бердянської міської ради.
09.10.1995 позивач прийняла присягу державного службовця та їй присвоєно 11 ранг державної служби (у період моєї роботи па посаді відповідального секретаря адміністративної комісії виконавчого комітету Бердянської міської ради з 09.10.1995р. по 05.05.1999).
04.07.2001 набув чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування »).
05.07.2001 року позивач прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування та їй присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
З 04.07.2001 року (дата набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування») по 11.01.2004 вона працювала на посаді спеціаліста І категорії відділу обліку Управління комунальної власності Бердянської міської ради .
3 12.01.2004 по 19.12.2006 на посаді спеціаліста І категорії відділу бухгалтерського обліку та обліку майна комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради.
З 20.12.2006 по 31.12.2007 працювала на посаді спеціаліста І категорії сектору обліку майна відділу обліку майна комунальної власності, кадрів та діловодства комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради.
З 01.01.2008 по 06.09.2010, працювала на посаді головного спеціаліста сектору обліку майна відділу обліку майна комунальної власності, кадрів і діловодства комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради.
З 07.09.2010 по 01.05.2016, працювала на посаді головного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності Управління комунальної власності Бердянської міської ради.
02.03.2020 була звільнена із займаної посади головного спеціаліста відділу з оренди, приватизації, кадрів та діловодства Управління комунальної власності Бердянської міської ради у зв'язку із скороченням посади.п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно, не включення позивачу до стажу державної служби періоду роботи з 04.07.2001 року по 01.05.2016 року на посадах в управлінні комунальної власності Бердянської міської ради, загалом 14 років 9 місяців 29 днів, є незаконним.
Стаж роботи позивача на посаді відповідального секретаря адміністративної комісії виконавчого комітету Бердянської міської ради з 09.10.1995 по 05.05.1999 ( який зараховано відповідачем до стажу на посадах , що дає право на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ па підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІІІ) складає 3 роки 6 місяців 28 днів.
Стаж роботи на посаді діловода та па посаді спеціаліста І категорії Управління комунальної власності Бердянської міської ради з 19.05.1999 по 03.07.2001 ( який зараховано відповідачем до стажу па посадах , що дає право на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ) складає 2 роки 1 місяць 16 днів.
Отже, станом на 01.05.2016 року, позивач має стаж державної служби 20 років 6 місяців 12 днів.
Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; зокрема згідно з додатком Місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР, Обчислювальні центри та машинолічильні станції обласних, Київського та Севастопольського міських статистичних управлінь (посади начальників центрів і станцій, їх заступників, які відповідали за виконання робіт з підготовки та випуску статистичної звітності, керівних працівників і спеціалістів підрозділів підготовки та випуску статистичних матеріалів)
Враховуючи, що позивач станом па час звернення до пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» досягла пенсійного віку, та має необхідний страховий стаж роботи, 24 роки 4 місяці 13 днів стажу державної служби, тому суд вважає, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ па підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII|, а тому відмова відповідача у переведенні її на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, є протиправною.
Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби, її територіальних органів, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Відповідно до ст. 1 Закону №3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, станом на 01.05.2016 року позивач досягла пенсійного віку та має необхідний страховий стаж роботи, станом на 01.05.2016 року 24 роки 4 місяці 13 днів стажу державної служби.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм суд приходить висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Оскільки такі вимоги позивачем дотримані, а суд вважає, що зазначені періоди роботи відповідно до Порядку № 283 зараховуються до стажу державної служби, тому відмова відповідача у зарахуванні оскаржуваних періодів до державної служби та призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ є протиправною. Доказів, які б спростовували такий висновок суду відповідачем не надано.
При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача викладені у відмові щодо необхідності надати довідку про категорію посад, так як віднесення до тієї або іншої категорії, ніяким чином не спростовує право позивача на включення зазначених періодів до державної служби.
Так, відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". А тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII , ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII.
Зобов'язати відповідача перевести з 23.09.2021року, ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві га перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII пенсії, сі. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158 б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 21.02.2022.
Суддя О.В. Конишева