Справа № 761/38593/21
Провадження № 3/761/295/2022
21 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Дунаєвська Д.Л., за участю секретаря судового засідання Вознюк Д.М., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Волошенка О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до ад міністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.10.2021 серії ААБ № 307010, ОСОБА_1 09.10.2021 приблизно о 02 год. 30 хв., керував автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Богдана Хмельницького, 68 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота алкоголю, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складено повноважною особою і він повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 10.11.2021, 23.11.2021, 06.12.2021, 20.12.2021, 21.01.2022, 31.01.2022, 15.02.2022, 21.02.2022 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні адвокат Волошенко О.В. просив зупинити провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 оскаржено в порядку адміністративного судочинства постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №026725, а відтак вирішення вказаної справи матиме значення для прийняття рішення щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, адвокатом також заявлено клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, в обґрунтування вказаного клопотання адвокатом відзначено, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля та ним не керував, а з наданих суду матеріалів також неможливо встановити чи керував він автомобілем. Також, як підставу для закриття провадження по справі адвокатом зазначено те, що патрульним поліцейським порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а саме, не запропоновано ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 266 КУпАП проходження огляну у відповідному закладі охорони здоров'я.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Волошенка О.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейського суду з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Поряд з цим, суд відзначає, що у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджено Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі за текстом - Інструкція 1), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затверджено Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі за текстом - Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395) (далі за текстом - Інструкція 2).
Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з п. 3 Інструкції 1 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. (п. 1 розділу Х Інструкції 2).
Отже, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота алкоголю, порушення мови, порушення координації рухів, відповідають ознакам алкогольного сп'яніння, визначеним Інструкцією 1.
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції 1 огляд проводиться двома способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції 1).
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 як водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння та йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд, дослідивши матеріали справи, а саме:протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2021 серії ААБ № 307010, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №026725, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМКНЛ «Соціотерапія» від 09.10.2021, відеозапис з нагрудної камери відеоспостереження, долучений інспектором патрульної поліції до матеріалів адміністративної справи на DVD-R диску, заслухавши пояснення адвоката Волошенка О.В., дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина водія є доведеною та підтверджується матеріалами справи.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з нагрудної камери відеоспостереження, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом спростовуються вказаним відеозаписом, з якого вбачається, що останній на місці зупинки не зазначав, що не він перебував за кермом. Крім того, суд звертає увагу, що саме ОСОБА_1 передав поліцейському водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль, що на переконання суду свідчить про те, що саме він був керував транспортним засобом до його зупинки поліцейськими.
Водночас, доводи адвоката про порушення порядку проходження огляду суд не може взяти до уваги, оскільки, як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 на місці зупинки не зазначав про своє бажання пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, не зазначав також про своє бажання пройти такий огляд і в протоколі про адміністративне правопорушення, а також не скористався направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМКНЛ «Соціотерапія» від 09.10.2021, долученим до протоколу.
Щодо доводів захисника про зупинення провадження у справі, суд звертає увагу, що вирішення питання судом щодо законності складання на ОСОБА_1 постанови за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, значення для розгляду протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не має і не перебуває в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку, оскільки судом здійснюється розгляд справи лише в межах складеного протоколу.
З огляду на обставини справи та особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення,суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
З урахуванням вимог ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 401, 130, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя Д.Л. Дунаєвська