Справа № 761/3361/22
Провадження № 1-кс/761/2219/2022
31 січня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000555 від 21.06.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
встановив:
Старший слідчий СУ ГУ НП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000555 від 21.06.2020, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
09.08.2021 підозрюваним та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Станом на 26.01.2022 підозрювані та їх захисники не ознайомилась з матеріалами кримінального провадження.
На думку сторонни обвинувачення зволікання з ознайомленням свідчить про затягування процесу ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження, тому слідчий в кримінальному провадженні звернувся з клопотаннямдо слідчого судді про встановлення строку на ознайомлення.
Слідчий в судове засідання не з'явився.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 290 КПК України після завершення досудового розслідування прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати, зокрема, підозрюваному, його захиснику, доступ до матеріалів досудового розслідування, з забезпеченням права робити копії або відображення матеріалів.
Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред'явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред'явленого обвинувачення.
Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.
Водночас, ознайомлення підозрюваного чи його захисника з матеріалами досудового розслідування є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначається законами України.
Відтак, право на таке ознайомлення не є абсолютним, про що також зазначив Конституційний суд України у рішенні по справі №1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого та захисника з матеріалами кримінальної справи. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема потерпілого) та суспільства в цілому.
Згідно ч. 10 ст. 290 КПК України у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом.
Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Пунктом 21 статті 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Слідчий, не з'явившись в судове засідання, не конкретизував у поданому клопотанні на який саме строк він просить встановити ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, не врахував можливості ознайомлення із відповідним об'ємом матеріалів, та того, що у випадку задоволення клопотання, підозрювані та їх захисники, будуть змушені ознайомлюватися із матеріалами провадження одночасно, оскільки слідчий не зазначає кому саме із захисників підозрюваних він просить встановити строк на ознайомлення, при тому, що підозра пред'явлена п'ятьом особам та вони можуть мати декількох захисників, є підстави для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
За таких обставин, клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 7, 28, 290 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000555 від 21.06.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: