Справа №760/6018/19 1-кп/760/576/22
01 лютого 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладача ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,
у кримінальному провадженні №12018100090013724 від 03.12.2018, -
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100090013724 від 03.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2021 обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.02.2022 включно. Наявні альтернативні запобіжні заходи залишено без змін.
Також продовжено строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 18.02.2022 включно, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 просила продовжити строк тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що обвинувачені вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, судовий розгляд триває, обвинувачені вину не визнають, є громадянами Туркменістану, на території України міцних соціальних зв'язків не мають.
Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що обвинувачення та ризики є необґрунтованими, обвинувачені мають міцні соціальні зв'язки на території України, у зв'язку з чим просили застосувати до обвинувачених запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Захисники також вказали, що ухвалами Солом'янського районного суду міста Києва від 20.11.2020 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених та визначено заставу у розмірі 538 265 гривень. Так, в подальшому термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено, а розмір застави не змінювався. При цьому, захисники вказали, що враховуючи тривалість тримання обвинувачених під вартою та, відповідно, відсутність можливості особисто заробляти кошти для внесення застави, застава у розмірі 538 265 гривень явно не відповідає матеріальному становищу обвинувачених, тому просили визначити заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім того, адвокати зазначили, що їх підзахисні достатньо довго тримаються під вартою, а зі спливом часу ризики зменшуються, прокурором не надано нових доказів, які вказують на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 захисник ОСОБА_10 просив скасувати обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали позицію своїх захисників.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши обвинувальний акт, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд враховує, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, і в разі визнання їх винними ним може бути призначено покарання до дванадцяти років позбавлення волі.
Крім того, судовий розгляд наразі триває, будь-яких даних про суттєве зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у тому числі, незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, в судовому засіданні не встановлено.
Зокрема, суду не надано жодних доказів того, що реальний ризик, передбачений ст.177 КПК України, та зазначений в ухвалах Солом'янського районного суду, якими обвинуваченим було продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, а саме ризик переховуватися від суду, з часу минулого судового засідання фактично зменшився чи зник.
Суд також зважає на те, що згідно з практикою ЄСПЛ потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв'язки з державою, у якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (зокрема, рішення в справі «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є громадянами Туркменістану та мають міцні соціальні зв'язки саме на території цієї держави. В Україні обвинувачені не мають місця реєстрації і документів на право проживання на її території. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які б свідчили, що обвинувачені до затримання мали постійне джерело доходу.
На думку суду, застосування до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що застава в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Крім того, виходячи з ч.2 ст.182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Зокрема, саме заставодавцем було внесено заставу в розмірі 538 265 гривень за обвинуваченого ОСОБА_6 .
Враховуючи вищенаведене, судом не встановлено підстав для застосування щодо обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а також для задоволення відповідних клопотань захисників. Крім того, на переконання суду, незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під вартою, залишивши без змін наявні альтернативні запобіжні заходи у вигляді застави, а також продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
На підставі вищевикладеного та керуючись стст.176, 177, 183, 331 КПК України, суд, -
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою до 01.04.2022 включно.
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою до 01.04.2022 включно.
Наявні альтернативні запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без змін.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 01.04.2022 включно, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу, скасування обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження тримання під вартою, відмови в застосуванні домашнього арешту, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3