Справа № 219/3917/21
2/219/189/2022
22.02.2022 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хомченко Л.І.
за участю секретаря Гаврилюк К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 18 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на її утриманні та вихованні. Протягом останніх 6 місяців сторони проживають окремо, шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, за глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сім'ю немає. Враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, вона звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, зазначивши, при цьому, що спорів майнового характеру та з приводу визначення місця проживання дитини між сторонами немає.Відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання їх сумісної дитини. син мешкає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач мешкає окремо та матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Відповідач добровільно не виконує свого обов'язку по матеріальному утриманню дитини, у зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду.
До судового засідання не з'явилась позивач, яка про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, позивачем у позові зазначено, що вона просить розглянути справу без її участі.
Відповідач до судового засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином: звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що просить розглянути справу без його участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши надані суду докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як було встановлено судом і таке підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_5 , з 18 вересня 2009 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано виконкомом Миронівської селищної ради м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис № 32, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час перебування у шлюбі у сторін народилась дитина: ІНФОРМАЦІЯ_4 - син ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 120 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Згідно ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. У відповідності зі ст. 112 СК України, судом з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, якими є відсутність взаєморозуміння, фактичне припинення шлюбних відносин та відсутність бажання в подальшому підтримувати шлюбні стосунки.
Приймаючи до уваги фактичні взаємини між подружжям, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя сторін, такі, як відсутність спільного господарювання, фактичне припинення шлюбних відносин протягом тривалого часу, суд дістається висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них, внаслідок чого цей позов підлягає задоволенню.
Зі свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що при одружені позивач змінила дівоче прізвище « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». При цьому, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В свою чергу, враховуючи, що позивачем клопотання про відновлення їй дошлюбного прізвища не заявлено, суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте у шлюбі.
Сторонами не заявлено про спір щодо спільного майна та місця проживання дитини.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Судом встановлено, що між сторонами не має домовленості відносно розміру сплати аліментів відповідачем на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, утому числі придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 03 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що сторони не дійшли добровільної згоди щодо розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи передбачені ч. 1 ст. 182 СК України обставини, виходячи з принципу розумності, справедливості, загальних засад цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів малолітньої дитини, суд погоджується з визначеним позивачем розміром аліментів і вважає що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 22 квітня 2021 року - це день пред'явлення позову до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 83, 200, 247, 259, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 104, 112, 120 Сімейного Кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 18 вересня 2009 року виконкомом Миронівської селищної ради м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис № 32 - розірвати.
Прізвище позивача ОСОБА_1 , змінене нею під час реєстрації шлюбу, залишити без змін, а саме: « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх його доходів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 квітня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.І. Хомченко