СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/442/21
пр. № 2/759/921/22
25 січня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.;
при секретарі Істоміній О.Г.;
за участю представника позивача Торгана В.Б. ;
представника відповідача ОСОБА_1.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Н.Перемоги. 50) до ОСОБА_2 , 3-тя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо» про стягнення боргу кредитором спадкодавця, суд, -
У січні 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника - адвоката Єрмолова Є.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 13 946,05 доларів США, що за курсом НБУ на дату звернення з позовом становить 395 928,36 грн., та витрати по оплаті судового збору.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим уклав кредитний договір № PLIWGK00000062 від 29.08.2007 року та отримав кредит у розмірі 24252 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.08.2026 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.06.2018 року.
Станом на час смерті заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № PLIWGK00000062 від 29.08.2007 року становила 13 975,73 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 13 946,05 доларів США та заборгованості за відсотками у розмірі 29,68 доларів США.
07.07.2020 року позивачем було отримано відповідь Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини, є ОСОБА_4
05.10.2020 року до спадкоємця ОСОБА_4 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2021р. було відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 45-46).
22.02.2021 року представником відповідачки було надано суду відзив, згідно якого відповідачка проти позову заперечує, посилаючись на те, що 29.08.2007 року між померлим ОСОБА_3 та ТОВ «Страхова компанія «Кредо» було укладено Договір особистого страхування № PLIWLK00054074, вигодонабувачем за яким є АТ КБ «Приватбанк». Предметом страхування є життя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Розмір страхової суми на одну особу становить 50 000 грн. Отже, ТОВ «Страхова компанія «Кредо» у зв'язку з настанням страхового випадку - смерті ОСОБА_3 повинна виплатити на користь вигодонабувача АТ КБ «Приватбанк» страхову виплату у розмірі 50 000 грн., а ціна позову має бути зменшене на 50 000 грн. Також зазначає, що позивач, в порушення вимог ст. 1281 ЦК України, звернувся до спадкоємиці після спливу шестимісячного строку з дня одержання свідоцтва про право на спадщину. Зазначає, що у грудні 2018 року позивачка звернулась до відповідача з листом, в якому повідомила про смерть ОСОБА_3 та про те, що вона є його єдиною спадкоємицею. У відповідь на що АТ КБ «Приватбанк» листом від 10.01.2019 року повідомив про здійснення перерахунку за кредитним договором та зупинення нарахування відсотків. Таким чином позивач був обізнаний про смерть ОСОБА_3 та прийняття відповідачкою спадщини ще з кінця 2018р., а тому його твердження про відрахунок строку позовної давності від отримання відповіді нотаріальної контори у липні 2020 року є безпідставними. Крім цього зазначає, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного в спадщину, а в разі відмови кредитор звертає стягнення на майно, одержане в натурі. Таким чином позивач, на думку відповідачки, обрав невірний спосіб захисту своїх прав, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити (а.с. 49-51).
22.04.2021 року представником позивача було подано суду відповідь на відзив, у якій той зазначав, що кредитор не міг знати та не знав про місце відкриття спадщини, оскільки спадкова справа апріорі може заводитися/відкриватися і у державного нотаріуса, і у будь-якого приватного нотаріуса, за різними адресами місцезнаходження/робочого місця нотаріусів. У додатках до позовної заяви міститься копія листа від 30.06.2020 року № 3614 Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, який був отриманий банком 07.07.2020 року, а тому претензія банку була направлена спадкоємцю 05.10.2020 року в межах шестимісячного строку, визначеного законом. Посилання відповідачки на той факт, що ціна позову має бути зменшена на суму страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн. є необґрунтованим, оскільки відповідно до умов доданого відповідачкою договору особистого страхування, страхова виплата здійснюється за умови підтвердження обставин смерті документами, виданими компетентними органами (медичними закладами) у встановленому законом порядку, оригінали яких були відсутні у позивача, що позбавляло його права звернення до страхувальника (а.с. 68-72).
19.05.2021 року представником відповідача було подано пояснення щодо наданої позивачем відповіді на відзив, зокрема зазначає, що у грудні 2018 року відповідачкою було надано позивачу довідку з Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про те, що вона є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_3 , а тому доводи позивача про необізнаність щодо місця відкриття спадщини є безпідставними. Також зазначає, що згідно зазначеного вище договору особистого страхування, у разі настання події, яка підпадає під ознаки страхового випадку, страхувальник або застрахована особа, а у випадку смерті застрахованої особи - вигодонабувач, тобто АТ КБ «Приватбанк» у строк не пізніше одного року з дня настання події повинні повідомити страхувальника про її настання (а.с. 114-116).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2021 року було постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та залучено третю особу - ТОВ «Страхова компанія «Кредо» (а.с. 118-119).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.11.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 211-212).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідачки заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № PLIWGK00000062 від 29.08.2007 року, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 24252 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.08.2026 року (а.с. 15-17).
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідачка надала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 21).
Станом на час смерті заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № PLIWGK00000062 від 29.08.2007 року становила 13 975,73 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 13 946,05 доларів США та заборгованості за відсотками у розмірі 29,68 доларів США (а.с. 6-14).
ІНФОРМАЦІЯ_3 донька померлого ОСОБА_5 письмово повідомила позивача про смерть ОСОБА_3 , додавши до заяви свідоцтво про його смерть (а.с. 56).
Пізніше, у грудні 2018 року відповідачкою ОСОБА_2 було подано позивачу заяву, у якій вона повідомляла про те, що є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , додавши довідку Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори (а.с. 58,59). Вказану заяву позивачем було отримано 27.12.2018 року (а.с. 60).
Листом від 02.01.2019року відповідачці було повідомлено, що банком проведено перерахунок заборгованості за кредитним договором померлого ОСОБА_3 та зупинено нарахування за ним (а.с. 61).
07.07.2020 року позивачем було отримано відповідь Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_4 (а.с. 24).
05.10.2020 року до спадкоємця ОСОБА_4 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було (а.с. 25).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не внаслідок його смерті.
За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину набуває прав володіння, користування на спадкове майно, а з моменту оформлення успадкованого права власності на нерухоме майно у встановленому законом порядку набуває і право розпорядження ним.
За положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відома спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно постанови ВС у справі № №640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в ч.ч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч. 4 ст. 1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.
Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), та позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.
Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року справа №6-33цс/15.
Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість успадкованого майна.
Як вбачається із відповіді Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, наданої АТ КБ «Приватбанк» 30.06.2020 року та отриманої ним 07.07.2020 року, претензія з банку надійшла лише 26.05.2020 року, тобто майже через два роки з дня смерті ОСОБА_3 .
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачкою ще у грудні 2018 року було письмово повідомлено позивача про факт смерті ОСОБА_3 та додано довідку із Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, яка свідчить про те, що відповідачка є єдиною спадкоємицею померлого.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач був обізнаний про факт та місце відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак протягом року та п'яти місяців не вчиняв жодних дій, пов'язаних із пред'явленням своїх вимог до спадкоємця боржника, тому суд приходить до висновку, що строк, передбачений положенням ст. 1281 ЦК України кредитором пропущений.
Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов'язанням, а також припинення такого зобов'язання. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі №14-53цс18. Аналогічні правові висновки також містяться в Постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року в справі №6-2962цс16, в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року №6-33цс15 та в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року №14-53 цс 18.
Оскільки кредитор пред'явив свої вимоги до спадкоємця з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті позбавляє його права вимоги до відповідача, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наведених підстав.
Крім того, слід зазначити, що 29.08.2007р. між померлим ОСОБА_3 та ТОВ "Страхова компанія "Кредо" з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 29.08.2007р. № PLIWGK00000062 був укладений договір особистого страхування № PLIWLK00054074, вигодонабувачем за яким згідно п. 3.1. зазначений ПриватБанк (а.с. 53).
Відповідно до п. 4.2 вказаного договору страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу, а Страхувальних зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 7.1 договору страховим випадком за цим договором, зазначено, в тому числі, смерть застрахованої особи, яка наступила внаслідок захворювання.
Згідно п. 11 Договору страхування, договір діє 12 місяців (один рік) і щорічно лонгується та такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості.
Як вбачається з п. 7.1. Кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в розмірі 20000доларів США на придбання будинку та 4252 доларів США на сплату страхових платежів. Пунктом 6 Договору особистого страхування страхова сума встановлена в розмірі 50000грн.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Враховуючи викладене, у позивача, у зв'язку з настанням страхового випадку - смерті боржника за кредитним договором виникло право на отримання страхового відшкодування в розмірі 50 000грн., а тому звернення до спадкоємця боржника з позовом на повну суму заборгованості за кредитним договором суперечить меті інституту страхування (ст.ст. 1,4 Закону України "Про страхування".
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1054, 1216, 1218, 1268, 1269, 1270, 1281, 1282 ЦК України суд, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 274- 279, 353, 354 ЦПК України, суд,-
У позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Н.Перемоги. 50) до ОСОБА_2 , 3-тя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо» про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 4.02.2022р.
Суддя Т.В. Кириленко