Справа № 758/13989/19
Провадження № 1-кп/758/720/21
18.02.2022 м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100070003624 від 16.08.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нижньокринське Амвросіївського району Донецької області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, працюючого офіційно водієм у ТОВ «Гарант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
12.08.2017 приблизно о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 , знаходився за кермом технічно-справного автомобіля «Mercedes Vito», номерний знак НОМЕР_2 , та рухався в крайній лівій смузі проїзної частини проспекту Свободи зі сторони проспекту Георгія Гонгадзе в напрямку вулиці Світлицького в місті Києві. Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_7 не вибрав безпечної дистанції, проявив неуважність до дорожньої обстановки, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Саmrу», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду під керуванням водія ОСОБА_8 , що зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, надаючи дорогу пішоходам.
Внаслідок вказаного зіткнення автомобіль «Toyota Саmrу», державний номерний знак НОМЕР_3 , некеровано просунуло вперед та він скоїв наїзд передньою частиною на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину проспекту Свободи в межах нерегульованого пішохідного переходу.
Під час руху водій ОСОБА_7 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(б) та 13.1 Правил дорожнього руху України:
-п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
-2.3(б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;
-13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та інтервалу.
Порушення вище вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем «Mercedes Vito», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вищезазначеній проїзній частині, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції з автомобілем «Toyota Саmrу», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду. При виникненні небезпеки для руху, чим для водія ОСОБА_7 являвся автомобіль «Toyota Саmrу», державний номерний знак НОМЕР_3 , і яку він об'єктивно спроможний був виявити, ОСОБА_7 не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, продовжив рух та внаслідок зіткнення автомобіль «Toyota Саmrу», державний номерний знак НОМЕР_3 , скоїв наїзд на пішохода.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово- медичної експертизи №042-412-2019 від 14.05.2019, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «закрита поєднана черепно-спинномозкова травма у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеня, двобічних субдуральних гематом лобно-скронево-тім'яних ділянок, травматичного субарахноїдального крововиливу, забою спинного мозку на рівні тіла 6-го шийного хребця, забійної рани верхньої губи, осадження м'яких тканин в ділянці чола, спинки носа; садна м'яких тканин обох кистей.
Враховуючи вищезазначене, закрита поєднана черепно-спинно- мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (6) та 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини скоєного злочину так, як про них зазначено в обвинувальному акті. При цьому, вказав, що цивільний позов визнає частково. Пояснив, що в 12.08.2017 року приблизно о 09 годині 30 ранку рухався на автомобілі «Mercedes Vito» зі швидкісю приблизно 35-40 км/год в крайній лівій смузі по проспекту Свободи в напрямку вул. Світлицького в місті Києві. Внаслідок неуважності не встиг загальмувати та зупинився перед перешкодою у вигляді автомобіля марки «Тойота», який рухався попереду та скоїв зіткнення з ним, а вказаний автомобіль внаслідок цього, здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_5 , який в той час переходив дорогу на пішохідному переході. Зазначив, що після ДТП одразу підійшов до потерпілого та викликав швидку. Вказав, що автомобіль був у технічно справному стані. Спричинену шкоду потерпілому відшкодував у розмірі 10000 гривень, має намір в подальшому відшкодувати ще 10000 грн. Зазначив, що працює офіційно у ТОВ «Гарант» на посаді водія автотранспортного засобу, тому просив суд не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засовами, оскільки це позбавить його засобів для існування та забезпечення його сім'ї, оскільки на його утриманні перебуває малолітня дитина, 2021 року народження.
Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду даного кримінального провадження.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що у день, коли трапилось ДТП близько 9 години ранку йшов з ринку в сторону вулиці Світлицької через пішохідний перехід, по якому переходили і інші люди. Машини зупинилися. Однак раптово відчув удар і в подальшому нічого не пам'ятає. Конкретно, який автомобіль його збив сказати не може. Зазначив, що тривалий час перебував в лікарні через отримані травми, приймав медикаменти, щодо нього здійснювалися оперативні втручання, у зв'язку з чим змінився спосіб життя. Крім того, підтримав заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також долучив в судовому засіданні розписку, згідно якої обвинувачений ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 10000 гривень, в якості часткового добровільного відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Пояснення потерпілого ОСОБА_5 безпосередньо надані в судовому засіданні є послідовними, логічними, узгоджуються з іншими доказами у справі, відсутні будь-які сумніви щодо їх правдивості, а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Окрім цього, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України також доводиться оголошеними та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні письмовими доказами.
Так, електронним рапортом від 12.08.2017 зафіксовано повідомлення лікаря зі служби 102, що за адресою: вул. Свілицького, 30/20А, потерпілого ОСОБА_5 , якого збило авто, доставлено у БСП із діагнозом: закрита ЧМТ, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини, пошкодження внутрішніх органів.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.08.2017 вбачається, що старшим слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві у присутності понятих проведено огляд місця ДТП за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 30/20А, ділянка огляду: у напрямку від вул В. Порика до вул. Межової. Огляд проводився у сонячну погоду, при температурі + 30 градусів, із видом події: зіткнення ТЗ та наїзд на пішохода. Проведеним оглядом встановлено: проїзна частина горизонтальна, пряма; дорожнє покриття асфальтобетонне, сухе та чисте; 3 смуги для руху по напряму проведення огляду; на проїзній частині нанесені лінії горизонтальної розмітки: білий -суцільна лінія, яка позначає/розділяє потоки, стоп лінії, пішохідні переходи, зебра; до проїзної частини примикають справа - бордюрний камінь, узбіччя, зліва - бордюрний камінь, узбіччя; спосіб регулювання на даній ділянці нерегульований; місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків: 5.35, 5.35.2 ПДР України; умови освітленості на даній ділянці шляху (вулиці, дороги): світло, денний час доби; розташування транспортних засобів на місці події - згідно Схеми.
Крім цього, встановлено локалізацію технічних пошкоджень: 1-й транспортний засіб (автомобіль «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_4 ): передній бампер зліва, передня ліва блок-фара, решітка радіатора, кришка капоту; 2-й транспортний засіб («Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 ) : задній бампер, задня ліва блок-фара, кришка багажника, лобове скло, потертості бруду на капоті, заднє праве крило; подряпини ЛФП через правий бік автомобіля.
У обох транспортних засобах відсутні несправності гальмівної системи, рульового управління, ходової частини, інші несправності. Сліди шин гальмування відсутні. Наявність відділених від транспортного засобу частин, деталей, і інших об'єктів: уламки пластику. Сліди контактної взаємодії транспортних засобів з навколишніми предметами (об'єктами) відсутні.
До протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.08.2017 слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 у присутності водіїв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у присутності понятих: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , складено схему дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана кожним учасником особисто.
Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.08.2017 заяв і зауважень осіб з питань огляду, складання протоколу і схеми, а також несправностей транспортного засобу не надходило.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2018, задоволено клопотання слідчого та надано тимчасовий доступ до оригіналів медичної документації ОСОБА_5 , 1954 р.н.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №042-412-2019, встановлено, що згідно даних медичної документації при поступленні до стаціонару 12.08.2017 о 09 год. 40 хв у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала місце: закрита поєднана черепно-спинно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеня, двобічних субдуральних гематом лобно-скронево-тім'яних ділянок, травматичного субарахнохдального крововиливу, забою спинного мозку на рівні тіла 6-го шийного хребця, забійної рани верхньої губи, осадження м'яких тканин в ділянці чола, спинки носа; садна м'яких тканин обох кистей.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмету(ів), могли утворитись в указаний термін, тобто 12.08.2017 при транспортній травмі.
Враховуючи вищезазначене, закрита поєднана черепно-спинно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Інші ушкодження відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно до п.п. 2.3.5 та 4.6 «Правил».
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №12-1/2153 від 01.10.2019, проведеної на підставі постанови про призначення автотехнічної експертизи від 24.09.2018, встановлено, що в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Мерседес Віто», д.н.з НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 13.1 ПДР України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Мерседес Віто», д.н.з НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , вимогам п. 13.1 ПДР України.
Згідно з постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 25.10.2019 слідчим СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві на підставі висновку експертизи змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017100071113624 від 15.08.2017, з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ушаков проти України» від 18 червня 2015 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - «при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є доведеною поза розумним сумнівом.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, у які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та часткове добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, необережну форму вини за вказаним кримінальним правопорушенням, ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, який вину у скоєному визнав та щиро розкаявся.
Крім цього, суд бере до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, у нього наявне постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, 2021 року народження, на обліках у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, відсутність скарг за місцем проживання щодо нього.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Разом із тим, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, дані про особу останнього, думку потерпілого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства.
Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд бере до уваги думку представника потерпілого, який просив не позбавляти останнього права керування транспортними засобами. Також враховує ступінь тяжкості та наслідки скоєного злочину, форму вини, дані щодо часткового відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_5 , та те, що керування транспортними засобами для обвинуваченого є необхідним у його професійній діяльності, яка є його єдиним джерелом доходу та утримання сім'ї.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для призначення додаткового покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та вважає за можливе не позбавляти останнього такого права.
Щодо цивільного позову ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 35 532,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Окрім того, розглядаючи цивільний позов ОСОБА_5 , суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на підтвердження витрат на лікування внаслідок завдання шкоди здоров'ю в результаті ДТП, спричиненого ОСОБА_7 надав чеки та довідки щодо вартості ліків та медичних обстежень на загальну суму 35 532,50 грн.
У зв'язку із викладеним, суд вважає доведеним у повному обсязі заявлений розмір матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_5 , проте з врахуванням добровільного часткового відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди потерпілому в сумі 10000,00 грн., наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 25 532,00 грн.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає їх такими, що частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, відповідно до 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Потерпілий ОСОБА_5 в обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди зазначив, що така шкода виразилась у завданому фізичному болю та стражданнях, які були заподіяні в результаті отриманих травм та каліцтва. Крім цього, він зазнав душевних стражданнь, які спричинені тривалим лікуванням та численною кількістю оперативних втручань, усвідомленням того, що довелося змінити звичний спосіб життя та пристосуватись заново, ускладненням можливості працювати.
За таких обставин, при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує страждання потерпілого, пов'язані з отриманням тяжкого тілесного ушкодження, тривалим лікуванням з оперативним втручанням, що супроводжувалося переживанням інтенсивних больових відчуттів, фізичним та емоційним дискомфортом, при цьому, зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення є злочином вчиненим з необережності, обвинувачений ОСОБА_7 вживав заходів, спрямованих на відшкодування збитків потерпілому, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог потерпілого.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 369-371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням,- задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 25 532,50 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні п'ятдесят копійок).
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 75 000 грн. (сімдесят п'ять тисяч гривень).
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №042-412-2019 від 14.05.2019, що складає 1974,70 грн.; судово-медичної експертизи №12-1/2153 від 01.10.2019, що складає 1570,10 грн., в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_12