Справа №127/23428/21
Провадження № 2/127/3985/21
22 лютого 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литва-10», про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення,-
У провадження Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литва-10», про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
21 лютого 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить, заборонити відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з проведення будь-яких будівельних робіт в тому числі по реконструкції, перебудові, добудові, переплануванню чи дії направленні на пошкодження стану квартири АДРЕСА_1 , а також заборонити відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов'язані з вселенням будь-яких осіб, передачею в оренду, користування будь-яким іншим особам квартири АДРЕСА_1 . Заяву мотивувала тим, що після звернення до суду з даним позов відповідачі почали проводити в квартирі будівельні роботи, крім того вказує, що в даній квартирі знаходяться сторонні особи, що може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених прав позивача за захистом яких вона звернулася до суду.
Дослідивши вказану заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.
Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при обрані заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Позивач, звертаючись із позовною заявою, вказує, що відповідачі проживають у спірній квартирі не маючи жодних цивільно-правових підстав, чим порушують права позивача як власника, вільно володіти, користуватись та розпоряджатися належним майном, оскільки не має доступу до нього. Тобто спір виник з приводу існування перешкод в користуванні позивачем своїм майном. Подаючи заяву про забезпечення позову просить заборонити відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з проведення будь-яких будівельних робіт в тому числі по реконструкції, перебудові, добудові, переплануванню чи дії направленні на пошкодження стану квартири АДРЕСА_1 , а також заборонити відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов'язані з вселенням будь-яких осіб, передачею в оренду, користування будь-яким іншим особам квартири АДРЕСА_1 , вказуючи на те, що відповідачі проводять будівельні роботи та в спірній квартирі знаходяться сторонні особи, що може істотно ускладнити виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Верховного Суду від 25.09.2019 в справі №910/7141/13 , від 25.02.2019 в справі № 922/2673/18, від 17.10.2018 в справі №183/5864/17-ц). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З доданого до заяви акту від 11.02.2022 року не вбачається, що в спірній квартирі вчиняються відповідачами чи будь-якими іншими особами дії з проведення будівельних робіт, оскільки в даному акті зафіксовано, що двері в квартиру ніхто не відчинив, а з неї доносилися звуки ударів молотком.
Разом з цим заявником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що в квартирі відповідачами чи іншими особами вчиняються будь-які дії, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Таким чином, суд не вбачає ані наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ані ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення, а тому у забезпеченні позову належить відмовити. Інших обставин, які б вбачались з матеріалів справи та надавали обґрунтовані підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову, які були б передбачені нормами ЦПК та не суперечили їм, заявник не зазначив.
При цьому, суд зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260-261, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборонити відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з проведення будь-яких будівельних робіт в тому числі по реконструкції, перебудові, добудові, переплануванню чи дії направленні на пошкодження стану квартири АДРЕСА_1 , а також заборонити відповідачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов'язані з вселенням будь-яких осіб, передачею в оренду, користування будь-яким іншим особам квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна