Справа №127/4502/22
Провадження № 2-о/127/88/22
22 лютого 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
17 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 318 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків (відповідно до ст. 10 ЦПК України застосовується аналогія закону).
Так, відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують цей факт; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити зміст позовних вимог.
Про відповідність заяви про встановлення факту і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви визначено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а також аналізом Верховного Суду України судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як роз'яснено у п. 12 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків (п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5).
Натомість, заявник звертаючись із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, вказуючи на розбіжність написання його «по батькові» у свідоцтві про народження, паспорті громадянина України та державному акті на право приватної власності на землю, у прохальній частині заявником не визначено який саме факт належності правовстановлюючих документів просить встановити заявник.
Крім того, подана заява не містить відомостей щодо того, чи звертався заявник в позасудовому порядку із заявою щодо внесення виправлень до правовстановлюючих документів, щодо встановлення належності яких заявник звернувся до суду, коли саме та які рішення прийняті за наслідком такого звернення.
Заява вказаним вимогам не відповідає. З огляду на що, заявнику слід конкретизувати зміст заявлених ним вимог разом із наданням суду доказів, що підтверджують обставину неможливості здійснення виправлень у її правовстановлюючому документі в досудовому порядку.
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року Верховний Суд України вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Натомість, заявником не визначено коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За змістом ст. 83 ЦПК України, докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви. Крім того, за вимогами ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини,що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною п'ятою ст. 95 вказаного Закону передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Натомість, копії доданих до матеріалів справи документів не засвідченні належним чином. Отже, заявнику слід надати копії засвідчених належним чином документів, що додаються до позовної заяви.
Крім того, заявником не виконано вимогу п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме у заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, а заявникові надати строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 318 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна