Справа № 152/129/22
Іменем України
22 лютого 2022 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду
Вінницької області Роздорожної А.Г.,
розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №3 Віннциького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, - за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №242554 від 23 лютого 2022 року зазначено, що 23 лютого 2022 року о 2-20 год в м. Шагород по вул. Героїв Майдану громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці за допомогою алкотестера Драгер 6810 із результатом 0,38 ‰.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, просив закрити провадження у даній справі у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, оскільки 23 лютого 2022 року ще не настало та він не міг керувати жодним транспортним засобом. Зазначив, що його дійсно було зупинено працівниками поліції 23 січня 2022 року. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Після цього, засумнівавшись у результаті огляду, який був провдений поліцейськими, ОСОБА_1 звернувся до КНП "Шаргородська міська лікарня" протягом 2 годин. Надав в судовому засіданні висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2022 року, в якому зазначена дата огляду «23 січня 2021 року о 4-10 год». Результат огляду: у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши докази у цій справі, доходжу висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з наступних підстав.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні, з метою перевірки пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було досліджено компакт-диск фрагменту відеозапису з салону поліцейського автомобіля. З фрагменту відеозапису видно, що запис проводиться 23 січня 2022 року, а не 23 лютого 2022 року, як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2022 року серії ААБ №242554. Приймаючи до уваги цей фрагмент відеозапису та наданий ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2022 року, суддя приходить до висновку, що подія насправді мала місце 23 січня 2022 року. В цей день ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліціії, які вбачаючи в нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували йому пройти освідування на місці за допомогою алкотестера Драгер 6810. Результат такого огляду о 02-29 год 23 січня 2022 року алкогольне сп'яніння - 0,38 ‰. Оглядом на стан сп'яніння, який був проведений в межах двох годин після цього, а саме 23 січня 2022 року о 04-20 год в приміщенні КНП "Шаргородська міська лікарня" лікарем ОСОБА_2 , а також у присутності старшого сержанта Хилидзюка, встановлено, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, справа №175/1982/16-а (2а/175/10/16), адміністративне провадження №К/9901/9231/18, висловив позицію, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
КУпАП визнає відсутність у діянні складу (сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставину, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За результатами розгляду цієї справи вбачається, що автор протоколу про адміністративне правопорушення допустив грубі порушення під час процесуального оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, які ставлять під сумнів легітимність всіх доказів, які додані до цього протоколу і не підтверджують "поза розумним сумнівом" винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що судом використані всі можливі заходи для встановлення істини у справі, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись статтями 9, 130, 247, 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя Андрея РОЗДОРОЖНА