Справа № 147/1357/21
Провадження № 2/147/113/22
22 лютого 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г. ,
із секретарем Подолян Т. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
28 грудня 2021 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 20 грудня 2019 року сторони перебувають у шлюбі. Спільне життя з відповідачем не склалося, з 10 червня 2021 року шлюбні відносини були фактично припинені, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подальше подружнє життя неможливе і єдиним розумним виходом із ситуації є розірвання шлюбу. Спільних дітей немає, суперечок з приводу поділу майна між сторонами не виникає. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, що укладений між ним та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 17 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, разом з тим подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 01 лютого 2022 року та 22 лютого 2022 року не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлялася вчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв, клопотань, а також відзиву на позов не подавала. На адресу суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №3572, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с. 5).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказав, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе, сторони проживають окремо. В свою чергу, відповідачка зазначене не спростувала.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Разом з тим питання про вибір прізвища не є предметом розгляду суду, оскільки ані позивачем у позовній заяві, ані відповідачем не порушувалось питання про зміну набутого відповідачем при реєстрації шлюбу прізвища на дошлюбне.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.
За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.
Враховуючи те, що у своїй заяві ОСОБА_1 не заявляє вимоги про стягнення судових витрат, понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 133, 137, 141, 206, 211, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , що зареєстрований 20 грудня 2019 року у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій, про що складено відповідний актовий запис №3572 - розірвати.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно з п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Г. Борейко