печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50870/21-ц
03 лютого 2022 року Печерський районний суд міста Києва
суддя Матійчук Г.О.,
секретар судового засідання Музика В. П.,
справа №757/50870/21-ц
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,-
У вересні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за квітень 2021 року в сумі 2 212, 50 грн та компенсацію за 34 дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 11 628, 71 грн, що разом складає 13 841, 22 грн.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, посилається на те, що наказом від 11.05.2012 року № 59-к вона була прийнята 14.05.2012 року на посаду головного інженера проектів науково-проектного відділу планування та оцінки територій ДП «Науково-дослідний проектний інститут містобудування». Відповідно до наказу від 01.04.2021 року №57-к вона була звільнена 15.04.2021 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. На день звільнення їй була нарахована, але не виплачена заборгованість із заробітної плати за квітень 2021 року у сумі 2 212, 50 грн та грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 11 628, 71 грн. Таким чином, заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку перед позивачем становить 13 841, 22 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на її користь.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» довідку про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та суму компенсації за невикористані дні щорічної відпусти.
Копію ухвали від 22.09.2021 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками.
Запропоновано відповідачу не пізніше п'ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.
Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався, однак направив на адресу суду довідку від 22.12.2021 року №663/1/1/7-07/2.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 14.05.2012 року по 15.04.2021 року позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ДП «Науково-дослідний проектний інститут містобудування».
14.05.2021 року позивача звільнено відповідно до ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, відповідно до наказу №57-к від 01.04.2021 року.
20.05.2021 року позивач звернулась до ДП «Науково-дослідний проектний інститут містобудування» із заявою про видачу довідки про нараховану, але не виплаченої суми заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку, яка відповідно до поштових відправлень була отримана відповідачем.
Проте, вказана довідка не була надана відповідачем позивачу.
Згідно зі ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно зі ст. 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Згідно зі ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Будь-яких доказів проведення повного розрахунку з позивачем в день її звільнення відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
До суду надійшла довідка від відповідача від 22 грудня 2021 року, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем становить:
- по заробітній платі за квітень 2021 року - 2 212, 50 грн, з відрахувування податків і зборів - 1 758, 94 грн,
компенсації за невикористані дні відпустки - 10 638, 60 грн, з відрахуванням податків і зборів - 8 457, 69 грн,
а всього 12 851, 10 грн, з відрахуванням податків і зборів - 10 216, 62 грн.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати за квітень 2021 року 1 758, 94 грн та 8 457, 69 грн компенсації за невикористані дні відпустки, а всього 10 216, 62 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 908, 00 грн. за подання позову підлягає стягненню із відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 24, 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний проектний інститут містобудування» (код ЄДРПОУ 01422832) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати заробітної плати за квітень 2021 року 1 758, 94 грн та 8 457, 69 грн компенсації за невикористані дні відпустки, а всього 10 216, 62 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (код ЄДРПОУ 01422832) на користь держави 908, 00 грн судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, літ. «А», код ЄДРПОУ 01422832.
Суддя Г. О. Матійчук