печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41520/19-ц
17 січня 2022 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г.О.,
секретар судового засідання Сеньковська В. Я.,
справа №757/41520/19-ц
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1
заінтересована особа 1: ОСОБА_2
заінтересована особа 2: Печерський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Печерський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, про видачу обмежувального припису, -
У серпні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в особистих інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , в якій, посилаючись на наявність у ОСОБА_2 можливості проживати окремо від неї з сином, оскільки на час звернення до суду він проживає у будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , просила суд видати обмежувальний припис про тимчасову заборону ОСОБА_2 перебувати разом з нею та малолітнім сином ОСОБА_3 у місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на шість місяців.
Свою заяву мотивувала тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 1987 року, від якого у них у 2006 році народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2014 року шлюб між ними було розірвано.
Знаходячись в одній квартирі з ОСОБА_2 , вони з сином відчувають страх, тривожність та постійне відчуття небезпеки.
З приводу безкінечних конфліків заявник неодноразово зверталась із заявами до Печерського ВП ГУ НП у місті Києві, до Печерського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в Києві.
27.11.2018 року на ОСОБА_2 було складено протокол за ознаками адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначила, що не зважаючи на заходи адміністратвиного впливу ОСОБА_2 своєї поведінки не змінює, через що спільне проживання в одній квартирі є нестерпним, а тому вимушена звернутись до суду із заявою про встановлення обмежувального припису.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.08.2019 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 року, заяву розподілено судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О., якою заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд вважає за можливе прийняти рішення у відсутність сторін на підставі ст. 350-1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч.1. ст. 1 згаданого Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти) (ч.2 ст.3 Закону).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За п. 7 ч.1 ст. 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч.3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п.9 ч.1 ст.1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 1987 року, від якого у них у 2006 році народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2014 року, справа №757/2464/14-ц, шлюб між ними було розірвано.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року, справа №757/32985/14-ц, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , на підстві якого було відкрито виконавче провадження №56845303.
Як вбачається з листа начальника Печерського УП ГУ НП у м. Києві від 18.02.2019 року 16.02.2015 року, 17.02.2015 року, 12.07.2018 року, 27.11.2018 року ОСОБА_1 зверталась до Печерського ГУ НП у м. Києві з повідомленнями щодо неправомірних дій свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 . По заяві від 27.11.2018 року в діях ОСОБА_2 вбачались ознаки адміністативного правопорушення за ч. 1 ст. 173-1 (вчинення домашнього насильства) КУпАП, внаслідок чого на останнього було складено протокол (ГР 188741), який направлено на розгляд та прийняття рішення до Печерського районного суду міста Києва.
Згідно із ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Як вбачається з матеріалів справи заявник, як доказ долучає до заяви про видачу обмежувального припису, копії свого паспорта громадянина України та свідоцтва про народження дитини, довідки з місця її та сина реєстрації, копію довідки центру екстренної медичної допомоги, копію довідки начальника ВП ГУ НП у м. Києві від 18.02.2019 року, копію довідки київської міської клінічної лікарні №12 від 14.01.2019 року, копію рішення Печерського районного суду від 27.11.2014 року, копію рішення Печерського районного суду від 01.12.2014 року, та копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_2 аліментів.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Суд вважає важливими обставини, викладені у заяві, разом з тим вони не можуть слугувати підставою для застосування обмежувального припису, виходячи з наступного.
За змістом поданої заяви заявник посилається на те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 є кривдником та постійно застосовує фізичне, психологічне та економічне насильство над нею та сином ОСОБА_3 . Разом з тим, належних та обґрунтованих доказів таким твердженням не надала. Сам факт написання в різні інстанції заяв про неправмірну, на думку заявниці, поведінку ОСОБА_2 не може свідчити про вчинення останнім відносно заявниці та дитини насильства. Копія медичної довідки №257, надана заявницею до заяви, фіксує факт існування у неї пошкоджень певних ділянок тіла, легкого ступеня, втім не встановлює зв'язок між ушкодженнями на її тілі та діями ОСОБА_2 .
Будь-яких інших належних та обґрунтованих доказів психологічного, фізичного, економічного насильства щодо заявника та її дитини матеріали справи не містять.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що обставини, викладені в заяві про видачу обмежувального припису не підтверджені належними та допустимими доказами.
Беручи до уваги наведені обставини, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про залишення заяви про видачу обмежувального припису без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 265, 273, 293, 294, 350-1 - 350-6, 350-8, 351-356 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Печерський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, про видачу обмежувального припису - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа 2: Печерський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, адреса: 01103, м. Київ, пров. Академіка Філатова, 3/1.
Суддя Г.О. Матійчук