ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2022Справа № 910/10681/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Національної поліції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксформтрейд”
про стягнення 1936788 грн.
за участі представників:
від позивача: Шерехора Т.В., самопредставництво,
від відповідача: не з'явився,
Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксформтрейд” про стягнення 1188348 грн. пені та 748440 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань з постави товару за договором від 06.05.2020 № 92НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) жіночий) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3).
Ухвалою суду від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксформтрейд” про передачу справи № 910/10681/21 за підсудністю. Матеріали справи № 910/10681/21 направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Запорізької області.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 910/10681/21 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 скасовано, матеріали справи № 910/10681/21 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
23.11.2021 матеріали справи № 910/10681/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 провадження у справі № 910/10681/21 поновлено, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження та призначено судове засідання.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали щодо розгляду справи направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна,18в.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відповідно до заяви позивача від 04.01.2022 про зміну місцезнаходження відповідача останній змінив місце реєстрації юридичної особи на наступне: 65098, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали суду в справі направлялися за адресами місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.05.2020 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) жіночий) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю костюм (сорочка, брюки) жіночий) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці та ціна договору визначається у специфікації товару (додаток № 1 до договору) і ростовці товару (додаток № 2 до договору).
Місце виконання договору: вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115 (пункт 1.5 договору).
У відповідності до пункту 2.1 договору постачальник зобов'язаний поставити покупцю товар, якість якого відповідає узгодженому сторонами зразку товару, наданого постачальником під час проведення процедури закупівлі, ТО 1811.40108578-303:2020 (додаток № 3 до договору) та законодавству України щодо показників якості такого роду/виду товарів.
Згідно з пунктом 3.1 договору ціна договору становить 12942000 грн., у тому числі ПДВ 2157000 грн.
Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення розрахунків є накладна (накладна повинна бути оформлена та містити обов'язкові реквізити відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Зміст та обсяг господарської операції, зазначеної в накладній, повинен відповідати Специфікації товару (додаток № 1 до договору), підписаний уповноваженими особами сторін.
Пунктом 5.1 договору сторонами погоджено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку товару протягом 60 календарних днів включно з дати набрання чинності цього договору, за адресою покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день.
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (пункт 5.2 договору).
Відповідно до п. 9.2 договору за порушення строків виконання зобов'язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушення строку передбаченого пунктом 5.1 розділу 5 договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (пункт 12.1 договору).
Відповідно до специфікації товару (додаток № 1) поставці підлягає костюм (сорочка, брюки) жіночий) у кількості 8628 шт., ціною 1500 грн. за одиницю, на загальну суму 12942000 грн., у тому числі ПДВ 2157000 грн.
Із матеріалів справи слідує, що відповідач здійснив поставку товару позивачу за видатковою накладною від 20.07.2020 № 0713/01 на суму 2250000 грн. з ПДВ, від 28.09.2020 № 0929/01 на суму 1500000 грн., від 19.10.2020 № 1020/01 на суму 3000000 грн., від 26.10.2020 № 1023/06 на суму 3000000 грн., від 02.11.2020 № 1102/04 на суму 3192000 грн.
З огляду на те, що поставка товару здійснена відповідачем із простроченням строку, позивач звертався до відповідача з претензією від 10.12.2020 № 6086/26/3-2020 щодо сплати штрафних санкцій, однак відповіді або грошових коштів не отримав.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 2 статті 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичного виконання договору (наприклад, поставка товару) не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17, від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18.
Із матеріалів справи слідує, що відповідач прострочив поставку товару за видатковою накладною від 20.07.2020 № 0713/01 на 13 днів, за видатковою накладною від 28.09.2020 № 0929/01 на 83 дня, за видатковою накладною від 19.10.2020 № 1020/01 на 104 дні, за видатковою накладною від 26.10.2020 № 1023/06 на 111 днів, за видатковою накладною від 02.11.2020 № 1102/04 на 118 днів.
За арифметичним перерахунком суду пеня за прострочення поставки товару підлягає стягненню в сумі 1175406 грн.
Беручи до уваги, що відповідачем порушено строк поставки товару на суму 10692000 грн. понад тридцять днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 7 % штрафу в розмірі 748440 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Національної поліції України задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксформтрейд” (65098, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36; ідентифікаційний код 43243287) на користь Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код 40108578) 1175406 (один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч чотириста шість) грн. пені, 748440 (сімсот сорок вісім тисяч чотириста сорок) грн. штрафу, а також 28857 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 69 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 21.02.2022 року.
Суддя К.В. Полякова