21.02.2022 Справа № 908/423/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
відповідача 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
про солідарне стягнення 828789 грн. та зобов'язати скликати загальні збори
14.02.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
1. солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 828789 грн. штрафу;
2. зобов'язати ОСОБА_2 скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Агро-промисловий ринок «Дачник»».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/423/22 та визначено до розгляду судді Дроздової С.С.
Розглянувши позовні матеріали господарський суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та суб'єктного складу сторін.
Прохальна частина позовної заяви містить такі вимоги:
- солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 828789 грн. штрафу;
- зобов'язати ОСОБА_2 скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Агро-промисловий ринок «Дачник»».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір виник, в зв'язку з невиконанням відповідачами умов укладеної позивачем та відповідачами Угоди про співпрацю від 27.01.2020 та на підставі п. 4.3 якої позивач просить суд стягнути суму штрафу в розмірі 828789 грн.
Таким чином, вимога фізичної особи про стягнення суми штрафу в розмірі 828789 грн. з фізичних осіб на підставі укладеної угоди за суб'єктним складом сторін підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вимога позивача про зобов'язання відповідача 1 скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Агро-промисловий ринок «Дачник»» є корпоративним спором, що підлягає розгляду в господарському суді.
За положенням ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для роз'єднання вимог та розгляд справи в частині, яка підвідомча господарському суду з огляду на наступне.
Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Агро-промисловий ринок «Дачник»», а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до фізичних осіб порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі “Сокуренко і Стригун проти України” від 20 липня 2006 року вказав, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі “Zand v. Austria” (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]”.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, cуд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку, що з огляду на суб'єктний склад сторін, спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки є спором цивільним, а це є підставою для відмови у відкритті провадження у справ відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ч. 6 с. 175 ГПК України роз'яснити позивачу його право на звернення з цим позовом до суду загальної юрисдикції.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності від ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строку визначеного ст. 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 21.02.2022.
Додаток (на адресу заявника): позовна заява з додатками на 56 арк.
Суддя С.С. Дроздова