61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.02.2022 Справа №905/2285/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Бутенко П.Є., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення штрафу у розмірі 23 190,00 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії «Донецька залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення штрафу у розмірі 23 190,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2285/21 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 24.01.2022 року.
17.01.2022 до канцелярії Господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити повністю у задоволенні позову або у разі, якщо суд дійде висновку про законність штрафних санкцій зменшити розмір штрафу, посилаючись на те, що: прийнявши вантаж за накладною до перевезення залізниця визнала наявність вантажу у зазначеній в ній кількості; за відсутності будь-яких зауважень збоку залізниці при оформленні перевізних документів та прийнятті вантажу, порушення збоку відповідача відсутні; накладна не може бути підставою для відповідальності так як не містить будь-яких посилань на пункти статуту залізниці та виду відповідальності; недоведено факт наявності нестачі вантажу; в комерційному акті не визначено спосіб визначення маси; порушення не завдало збитків позивачу та штраф є надмірно великим, враховуючи що мало місце недовантаження, а не перевантаження вантажу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 відкладено розгляд справи на 21.02.2022 року.
26.01.2022 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відповідь на відзив, за змістом якої останній не погоджується з доводами відповідача, які викладені у відзиві та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на те, що: підставою для покладення на відповідача відповідальності є складений комерційний акт та саме відповідач несе відповідальність за правильність даних, зазначених в накладній, зважування на вагонних вагах є способом визначення маси вантажу, перевірка маси прийнятого до перевезення вантажу є правом залізниці, проте не обов'язком та підстави для зменшення штрафу відсутні, так як він підлягає стягненню за сам факт зазначення невірних даних в накладній незалежно від наявності збитків.
03.02.2022 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 21.02.2022 представник позивача і представник відповідача не з'явились; про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
06.06.2021 за залізничною накладною №48827562 зі станції Удачна Донецької залзіниці на станцію призначення Авдіївка Донецької області в залізничних вагонах №53188371, №56339526 був відправлений вантаж: концентрат вугілля кам'яного для коксування, марка К-100 у вологому стані. Вантаж маркований катком-ущільнювачем та поперечними смугами 1,5-2 м.
При оформленні зазначеної залізничної накладної №48827562 у вагоні №53188371 відповідачем вказано масу вантажу нетто 69800 кг, у вагоні №56339526 - 69800 кг.
07.06.2021 на станції призначення Авдіївка на вимогу вантажоодержувача на підставі ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено переважування вантажу у вагонах №53188371 та №56339526, про що складено комерційний акт №482803/98.
За результатами контрольного зважування встановлено, що маса вантажу у вагонах №53188371 та №56339526, вказана відправником в залізничній накладній №48827562 не відповідає масі вантажу встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський №ВВЕТ-150№071201300 ВВЕТ-150№088.
Так, згідно виписки з книги контрольних переважувань та комерційного акту №482803/98 від 07.06.2021 фактично при зважуванні вантажу, що прибув за накладною №48827562:
у вагоні №53188371 виявилося: брутто - 89200 кг, тара 22200 кг,нетто - 67000 кг, що менш документа на 2800 кг.;
у вагоні №56339526 виявилося: брутто - 90050 кг, тара 22400 кг,нетто - 67650 кг, що менш документа на 2150 кг.
Відповідно до ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як визначено ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Враховуючи викладене, приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Виходячи з інформації, наведеної у п. 55 спірної накладної, відповідач підтвердив правильність внесених ним відомостей.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Як свідчать матеріали справи, на станції призначення Авдіївка під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагонах №53188371 та №56339526 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт №482803/98.
З комерційного акту №482803/98 вбачається, що за вимогою вантажоодержувача на підставі ст. 52 Статуту залізниць України було проведено зважування вантажу на справних 100-тонних вагах вантажоодержувача №346 (заводський номер №02), приписаних до станції Авдіївка Дон. Зал. і повірених 28.04.2021. Згідно документу в вагоні №53188371 значиться вага: нетто 69800 кг., тара 22200 кг. При зважуванні виявилося: брутто 89200 кг., тара 22200 кг., нетто 67000 кг., що менше ваги зазначеної в накладній на 2800 кг. Згідно документу в вагоні №56,,9526 значиться вага: нетто 69800 кг., тара 22400 кг. При зважуванні виявилося: брутто 90050 кг., тара 22400 кг., нетто 67650 кг., що менше ваги, зазначеної в накладній нам 2150 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу рівномірна, нижче рівня бортів на 20-40 см, маркована катком - ущільнювачем та поперечними смугами 1,5 - 2,0 м. Зважування вантажу проводили ДС ОСОБА_1 , агент комерційний Верзілова С.В., прийомоздавальник ПрАТ «АКХЗ» Кузьміна А.І. При повторному зважуванні і присутності вищевказаних осіб недостача вантажу підтвердилася. Завідувача вантажним двором по штату немає.
Комерційний акт №482803/98 від 07.06.2021. складено та підписано: ДС Балачіов Б.Ю., агент ком. Верзілова С.В., інженером Ракимчук О.Г., прийомоздавальником ПрАТ «АКХЗ» Кузьміною А.І.
Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі п'ятикратної провізної плати за спірний вантаж у загальному розмірі 23190 грн.
Відповідно до пункту 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативну частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Відповідно до частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Комерційний акт №482803/98 від 07.06.2021 складено та підписано: ДС Балачіов Б.Ю., агент ком. Верзілова С.В., інженером Ракимчук О.Г., прийомоздавальником ПрАТ «АКХЗ» Кузьміною А.І.
Комерційний акт №482803/98 від 07.06.2021 підписано уповноваженими особами станції призначення і підписами осіб, у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Дане відповідачем не заперечується.
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 122 Статуту залізниць передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.
За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.
Допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем згідно ч.1 ст.77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу (постанова Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17).
Таким чином спірний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній.
Наявними матеріалами справи підтверджується відсутність слідів доступу до вантажу, відсутність виїмок, заглиблень у спірному вагоні та будь-яких слідів розкрадання та втрати вантажу під час слідування вагону. Викладені обставини дають підстави вважати що саме відправник неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.
У застосуванні ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню саме за факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Також суд констатує, що правильне зазначення маси вантажу у перевізних документах є обов'язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №48827562 зазначено, що провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №53188371 становить 2319,00 грн. За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 11595,00 грн, виходячи з (2319 х 5).
Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 56339526 становить становить 2319,00 грн. За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 11595,00 грн, виходячи з (2319 х 5).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
Стосовно заявленого відповідачем у відзиві клопотання про зменшення розміру штрафу, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Згідно з п. 105 Статуту залізниць України залізниці вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктом 116 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків.
Як було вказано вище, відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, штраф стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків. Таким чином, звертаючись до суду з позовом про стягнення штрафу за неправильність, неточність або неповноту відомостей, зазначених у накладній, позивачу достатньо надати суду докази факту неточностей, неповноти чи неправильності таких відомостей. Що і зробив позивач, звертаючись до суду з позовом. В розрізі цієї справи в процесуальні обов'язки позивача входить доведення зазначених обставин, без необхідності доведення збитків.
Проте, звертаючись з клопотанням про зменшення суми штрафу за ст. 233 ГК України, саме відповідач повинен довести наявності обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми. В цьому полягає реалізація принципу змагальності сторін, який закріплений, у тому числі, в ст. 74 ГПК України, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду стосовно стягнення штрафів, встановлених Статутом залізниці. Так, у Постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17, зазначено що санкції, встановлені Статутом не є договірними, а випливають з положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу, який підлягає сплаті незалежно від збитків, що унеможливлює зменшення штрафу за 233 ГК України.
Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення штрафу у розмірі 23 190,00 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято - Варваринська» (85333, Донецька обл., Покровський р-н, с.Сергіївка (Сергіївська с/р), провулок Верхній, 44, код ЄДРПОУ 36975983) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» (84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) суму штрафу в розмірі 23 190,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов