61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.02.2022р. Справа №905/2417/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., розглянув справу № 905/2417/21
за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель», м.Одеса,
до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля- видобуток», м.Добропілля,
про стягнення заборгованості у розмірі 126544,70грн. з яких: 119028,00 - основний борг; 919,61грн - 3% річних; 1428,34грн - інфляційні; 5168,75грн- пеня/
Без виклику сторін
Суть справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Одеський кабельний завод Одескабель», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугіля - видобуток» про стягнення заборгованості за договором у загальній сумі 126544,70грн. з яких: 119028,00 - основний борг; 919,61грн - 3% річних; 1428,34грн - інфляційні; 5168,75грн- пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що між ним та відповідачем за результатами спрощеної процедури закупівлі був укладений договір постачання, за яким відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку в подальшому нараховані штрафні санкції за прострочення оплати.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 даної ухвали суду встановив відповідачу строк 15 днів для надання відзиву на позовну заяву з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження.
Суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова ( ч.2 ст.120 ГПК України).
Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідачу в установленому порядку була направлена ухвала суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням із відміткою судова повістка 22.12.2021р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте надав клопотання про зменшення розміру пені та 3% інфляційних. В обґрунтування клопотання посилається на те, що наразі триває найбільша криза в енергетиці, а «Добропіллявугілля - видобуток» є підприємством з видобутку вугілля та одним з основних постачальників вугілля на ТЕС.
Частиною 9 статті 165 та частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд,-
07.07.2021р між Державним підприємством «Добропіллявугілля - видобуток» (Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Одеський кабельний завод «Одескабель» (Постачальник) був укладений договір постачання №844-21ШУД, згідно якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення: ДК 021:2015 - 44300000-3 «Кабелі, дроти та супутня продукція» (кабель КТПЕПББШВ 20-2-0,7) в асортименті, кількості, в термін та за ціною і якісними характеристиками, погодженими Сторонами цьому Договорі і Специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього Договору.
Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору (п.1.2 Договору).
Поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору. Під партією Продукції Сторони розуміють будь - яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом (п.4.1 Договору).
Умови поставки Продукції - DDP згідно «Інкотермс-2010» з урахуванням умов і обмовок, що містяться в цьому Договорі і/або відповідних Специфікаціях до цього Договору.
Погоджене місце поставки вказується Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору (п.4.2 Договору).
За умовами п.4.3 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві наступні документи:
- рахунок, якщо була попередня оплата за продукцію;
- видаткову накладну або акт прийому - передачі;
- відповідні товаросупровідні накладні;
- сертифікат якості заводу - виробника та/або паспорт;
-сертифікат відповідності ( в разі, якщо Продукція підлягає обов'язковій сертифікації);
-дозвіл Держгірпромнагляду ( в разі, якщо отримання даного документу є обов'язковим згідно з нормами чинного законодавства);
- технічну документацію, передбачену п.2.4 цього Договору;
-інші товаросупровідні документи, узгоджені Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Датою поставки Продукції вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником (п.4.7 Договору).
При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у видатковій накладній (п.4.8 Договору).
При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата прибуття продукції на залізничну станцію призначення ( у погоджене місце поставки), що вказана в залізничній накладній (п.4.9 Договору).
Зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Продукції в розпорядження Покупця в погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та в строки, погоджені Сторонами в Договорі і Специфікаціях до Договору. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції (п.4.10 Договору).
У пункті п.5.1 Договору Сторони узгодили, що загальна орієнтована сума Договору складає 119028,00грн з ПДВ. Ціни на Продукцію, що поставляється Постачальником, встановлюється Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника з відстроченням платежу протягом 30 календарних днів з дня отримання товару на підставі отриманого Покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору та відповідною Специфікацією до Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.3 Договору).
Остаточні взаєморозрахунки між Покупцем і Постачальником проводяться на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності Продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього Договору (п.5.4 Договору).
Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п.5.9 Договору).
Розділом 6 Договору Сторони встановили відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором та порядок вирішення суперечок.
Так, у разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець на письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу та не більше 5% від простроченої суми (п.6.7 Договору).
Строк нарахування штрафних санкцій обома Сторонами договору не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту виконання зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим штрафна санкція підлягає нарахуванню за увесь період порушення зобов'язання (п.6.15 Договору).
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що даний договір може бути скріплено печатками Сторін, вступає в силу з дати його підписання, уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2021р. а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.
Згідно Специфікації, яка додана до матеріалів справи, сторони Договору погодили, що загальна вартістю товару: кабель КТППЕБбШв у кількості 0,7км складає 119028,00грн.
В п.1 Специфікації визначено умови постачання: автотранспортом Постачальника та за рахунок його коштів.
Строк поставки: до 30.07.2021р (п.2 Специфікації).
Місце поставки: - Шахта Алмазна, Донецька область, м.Добропілля, вулиця Низова,1а (п.3 Специфікації).
Згідно накладної №8559 від 29 липня 2021р визначений товар на загальну суму 119028,00грн отримав представник Покупця за дорученням Нагиленко О.В.
В матеріалах справи також наявна копія наряду на отримання ТМЦ №537 від 19 липня 2021р на ім'я Нагиленко О.В.
Відповідач отриманий товар в установлені строки не оплатив.
Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із вимогою про стягнення вартості товару та нарахованих штрафних санкцій.
Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані із поставкою. За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 ЦК України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов'язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, оплату товару за договором не здійснив, у зв'язку з чим позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача заборгованість за несплачену вартість товару у розмірі 119028,00грн.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 5168,75грн., нарахованої за період з 28.08.2021р по 29.11.2021р, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися у строки, встановлені договором.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Пунктом 6.7 Договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець на письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.
Сторони також у п.5.3 Договору визначили, що розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за даним Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з відстроченням платежу протягом 30 календарних днів з дня отримання товару на підставі отриманого Покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 4 даного Договору та відповідною Специфікацією до Договору.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи положення статті 232 ГК України та умови Договору, суд зазначає, що розрахунок позивача в частині заявленого розміру пені є арифметично вірним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 5168,75грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 919,61грн.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розмір 3% річних за період з 28.08.2021р по 29.11.2021р у сумі 919,61грн є вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1428,34грн.
У відповідності до ч. 1 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Разом з тим, суд зазначає, що перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок інфляційних за визначений позивачем період, встановлено, що останній є методологічно та арифметично невірним, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування і сума інфляції складає 3484,77грн за період з 01.09.2021р по 29.11.2021р.
При перевірці розрахунку інфляції суд враховує правовий висновок, зроблений Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19, за яким суд роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Законодавчо визначено, що звітним періодом встановлення індексу інфляції є місяць. Отже, найменший період визначенні індексу інфляції - місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.
Однак, оскільки суд розглядає спір в межах заявлених вимог, то позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню в межах заявленої суми - 1428,34грн.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних збитків суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин.
Зазначені норми є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд має оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 12.09.2019р №910/10427/18).
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин. Суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.
Позивач та відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондуються із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно із приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення суми штрафних санкцій у даній справі, саме відповідач повинен довести наявності обставин, які зумовлюють застосування вище зазначених норм.
В цьому полягає реалізація принципу змагальності сторін, який закріплений, у тому числі, в ст. 74 ГПК України, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідач звертаючись із клопотанням про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних нарахувань не надав жодного доказу в обґрунтування зменшення розміру штрафних санкцій, зазначивши лише про те, що в країні триває криза в енергетиці. Відповідач не довів в чому полягає криза та як вона вплинула на договірні взаємовідносини двох господарюючих суб'єктів - відповідача та позивача. Крім того, відповідач не конкретизував в якому саме розмірі він вважає за необхідне зменшити заявлені штрафні санкції.
Таким чином, відповідач не довів існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення сум неустойки, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод Одескабель» до Державного підприємства «Добропіллявугіля - видобуток» про стягнення заборгованості за договором у загальній сумі 126544,70грн. з яких: 119028,00 - основний борг; 919,61грн - 3% річних; 1428,34грн - інфляційні; 5168,75грн- пеня - задовольнити .
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» (85001 Донецька область, місто Добропілля, проспект Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 43895975) на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» (65102 місто Одеса, Миколаївська дорога, 144, код ЄДРПОУ 05758730) заборгованість за договором у загальній сумі 126544,70грн, з яких: 119028,00грн - основний борг; 919,61грн - 3% річних; 1428,34грн - інфляційні; 5168,75грн - пеня та судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.
Суддя П.В. Демідова
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2022
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).